Варенуха, муселець та спотикач. Алкогольні вподобання українців часів Київської Русі

Квас
Фото / vsviti.com.ua

Українці насправді у жодні часи не відзначались надмірною любо`ю до горілки, хоч алкоголь відомий нам ще з язичницьких часів. Здавна тут пили значно вишуканіші напої. Князі, козаки і гетьмани розважались на застіллях, випиваючи. Та зовсім не у нашому з вами сучасному розумінні. Справа в тому, що всі стародавні “міцні” напої були зовсім не міцними. 5–10° мали медовуха та різні хмільні настоянки, та і вживали їх малесенькими 30-грамовими чарочками. Отже, що і як пили наші предки?

Медові напої

Квас
Фото / vsviti.com.ua

Мед був улюбленим напоєм ще з часів Київської русі. Його вважали цілющим:“Аще много медь яжь, уцелеешь”. Цей напій виготовляли з бджолиного меду. Спочатку готували медову ситу, заправляли її запареними шишками хмелю, та залишали на кілька днів у теплі. Залежно від часу витримки напій був слабшим або міцнішим. Готовий мед наливали у бочки, які зберігались у спеціальних льохах – так званих медушах. Мед вживали холодним.
До наших днів дійшли старовинні рецепти приготування хмільних медових напоїв. Так, аби приготувати домашній мед, брали приблизно 4 кілограми бджолиного меду, розведеного у 6 літрах води, та кип`ятять його кілька разів. Кладуть туди 50 грам хмелю і ставлять в холодне місце, щоб перебродив. Перед вживанням напій потрібно процідити.
Такий найпростіший рецепт у різних місцевостях урізноманітнювали та покращували на свій смак. Наприклад, “Київський мед” варили разом із хмелем, якого додавали значно більше. А за рецептом “Старосвітського меду”, у напої під час приготування вимочували хліб, а після цього настоювали аж два місяці.
Популярним напоєм був і муселець. Це медова наливка. До провареного з водою меду додавали ягоди з наливки. Щоб напій став хмільним, йому давали настоятись близько десяти днів.
У давні часи жодна урочистість не обходилась без меду. Так, ще в “Лаврентіївськім списку” говориться, що древляни зварили і відвезли у місто дуже багато меду на поминки, які влаштувала княгиня Ольга по своєму чоловікові.

Пиво

Квас
Фото / vsviti.com.ua

Другий за популярністю алкогольний напій. У давнину пиво варили без хмелю. Та вже в ХІІ столітті це слово набуло значення окремого хмільного напою, поряд із медом та ін. Готували пиво з ячменю або проса (або того й іншого разом), додаючи хміль та солод.
Пиво любили козаки. Французький дослідник Боплан у 1650 писав, що під час зимових походів козаки, рятуючись від холоду, тричі на день вживали гарячу юшку із пива. Та зловживати алкоголем не можна було. Особливо під час походів: порушення правила каралось навіть смертю.
Як приготувати Запорозьке пиво? 100 грам хмелю, добре розтертого з борошном і 3 склянками цукру, заливають 9-10 ложок окропу, дають настоятись протягом 2-3 годин, проціджують та зливають ще теплим в барило. Додають ще 2 склянки темної патоки та 50 грам дріжджів. Настоюють козацьке пиво у холодному місці, наприклад, у погребі.

Настоянки і наливки

Квас
Фото / vsviti.com.ua

У XV столітті в Україну приходить “гаряче вино” – горілка. З її появою почалось і виготовлення різних настойок і наливок, які відзначалися витонченим смаком та чудовими кольорами.
Варенуха – слабоалкогольний напій. Готували узвар із сушених слив і груш, настоювали ніч, проціджували, додавали червоний гострий перець, м`яту, материнку, чебрець. Додавали меду і парили в печі. Подавали варенуху і гарячою і холодною. Гарячу варенуху вважали набагато смачнішою від охололої. Цей напій досить тривалий час заміняв горілку, яку вживали дуже мало.
Спотикач – напій, який постійно потрібно збовтувати. У невеликих кількостях змішували корицю, мускатний горіх, гвоздику, шафран та ваніль. Настоювали на горілці протягом 2 тижнів, щодня збовтуючи. Далі настоянку варили з цукром і охолоджували перед вживанням.

Цікаві назви українських національних хмільних напоїв:

Старка – міцна витримана горілка, настояна на дубовій корі, чебреці, деревію тощо. Старка також вважалась лікувальним напоєм.
Паленка – напій на ягодах та прянощах, який дуже довго настоювався.
Полинівка – горілка, настояна на цілющих травах, а також терені, суницях чи сливах. Дуже популярною була полинівка на гострому червоному перці в стручках. Полинівка була значно міцнішою за будь-яку настоянку.
Мокруха – на смак схожа на хороший лікер та міцніша за звичайну горілку. Готувалась із вишневого соку та зберігалась у затінку.
Тертуха – розтерті з цукром суниці заливали горілкою.
Травняк – ягоди горобини, полин, ревінь, любисток, соснові шишки, ялівець заливають горілкою та настоюють рівно пів року.
Про це розповідає: vsviti.com.ua

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Як у 2025 році проходитиме складання НМТ? Детальна інструкція від організаторів

Під Оманом виявлено перші ознаки «примарного» шлейфу, що змінює форму Землі

Португалія переглядає підручник, що зображує Крим, після протестів України

Готуйтеся до НМТ з географії за тематичними добірками

Дніпро в історії: таємниці дніпровських островів

Як поляки захищалися від зґвалтування Червоної Армії?