Українки, які правили іншими країнами

 

Доньки Ярослава (фреска Софії Київської, ХІ ст.)

Прямислава Володимирівна (987- 1012)

Королева Угорщини.

Прямисла́ва Володи́мирівна (987/988 — ?) — руська князівна. Представниця династії Рюриковичів. Точне ім'я невідоме, реконструюється на підставі пізніх джерел. Донька великого князя київського Володимира Святославича від полоцької князівни Рогнеди.Молодша сестра Ярослава Мудрого. За припущенням Леонтія Войтовича народилася не пізніше 987—988 років.1018 року видана заміж за угорського герцога Ласло Лисого,двоюрідного брата угорського короля Стефана І, онука угорського князя Такшоня.Дітей від нього не мала. Миколай Баумгартен сплутав Ласло Лисого з королем Ласло I, онуком Прямислави.Також — Премислава

Марія Добронега (1011- 1087) 

Княгиня Польщі.

Доброне́га Володи́мирівна/uk.wikipedia.org

Доброне́га Володи́мирівна (дав.-рус. Добронѣ́га, пол. Dobroniega; ? 1011 — 13 грудня 1087[3]) — руська князівна, княгиня Польщі (1039—1058). Представниця династії Рюриковичів. Дочка великого князя київського Володимира Святославича. Молодша сестра Ярослава Мудрого. Дружина польського князя Казимира I з династії П'ястів (з 1039). Мати короля Польщі Болеслава ІІ.

Єлизавета Ярославівна (1022-1067)

Королева Норвегії і Данії.

Читайте також: Сім чудес Трипільської культури. Куди ж поділися трипільці?

Анастасія Ярославівна (1028-1074)

Королева Угорщини.

Королева Угорщини/uk.wikipedia.org

Анастасі́я Яросла́вна (*бл. 1028[3] — кінець ХІ століття, після 1074 року) — наймолодша дочка Великого князя Київського Ярослава Мудрого та його другої дружини Інґіґерди, видана близько 1046 року за угорського короля Андрія I.

Анна Ярославівна (1032-1089)

Королева Франції.

Анна Ярославна / uk.wikipedia.org

А́нна Яросла́вна (близько 1032 — між 1075 і 1089[1]) — руська князівна, королева Франції (1051—1060). Представниця династії Рюриковичів. Дочка великого князя київського Ярослава Мудрого та його другої дружини, шведської принцеси Інгігерди, дочки шведського короля Улофа III. Онука святого київського князя Володимира Святославича.

Маргарита Шотландська (1045-1093)

Королева Шотландії.

Свята Маргарита Шотландська/uk.wikipedia.org

Свята́ Маргари́та (близько 1045 — 16 листопада 1093) — королева Шотландії, свята католицької церкви, покровителька Шотландії.

Дочка давньоруської князівни Агати — доньки Ярослава Мудрого та її чоловіка — англійського короля Едварда Вигнанця. Дружина шотландського короля Малкольма ІІІ.

Янка Всеволодівна (1046-1110)

Принцеса Візантії.

Анна Всеволодівна, Янка Всеволодівна (між 1046 і 1067, або бл. 1068 — 7 жовтня 1110, за Іпатіївським літописом, або 3 листопада 1112 — за Лаврентіївським) — дочка великого князя Київського Всеволода Ярославича і дочки візантійського імператора Костянтина IX Мономаха[4]. Сестра великого князя Київського Володимира Мономаха.

Вишеслава Святославівна (1047- 1089)

Королева Польщі.

Вишеслава Київська/uk.wikipedia.org

Вишеслава — українська княжна, з 1067 року дружина польського князя, пізніше короля Болеслава II Сміливого.

Святослава Сватава (1050-1126)

Королева Чехії.

Святослава Сватава / uk.wikipedia.org

Святослава Сватава (пол. Świętosława, чеськ. Svatava; 1048 — 1 вересня 1126) — польсько-руська княжна, третя дружина короля Богемії Вратислава II, перша королева Богемії. Онука Великого князя Київського Володимира І.

Євпраксія Всеволодівна (1071-1109) 

Німецька імператриця

Марковий аркуш 2016 року із зображенням Євпраксії Всеволодівни/uk.wikipedia.org

Євпра́ксія Все́володівна (давньорус. Еоупраксиа; 1071 — 9 липня 1109[2]) — князівна із династії Рюриковичів. Німецька імператриця (1088–1105), дружина німецького імператора Генріха IV[2]. Донька великого князя київського Всеволода Ярославича, онука Ярослава Мудрого.Сестра Володимира Мономаха[2]. 1093 року втекла від чоловіка до Італії, 1097 року — до Угорщини, 1099 року — до Русі. 1106 року стала черницею[2]. Коронаційне ім'я — Адельгейда. В німецькій історіграфії — Адельге́йда Ки́ївська (нім. Adelheid von Kiew); також — Євпра́ксія-Адельге́йда Все́володівна.

Євфимія Володимирівна (1094-1139)

Королева Угорщини.

Євфимія Володимирівна (? — 4 квітня 1139) — дочка чернігівського, переяславського та Великого Київського князя Володимира Мономаха.

У 1112 вийшла заміж за немолодого вже угорського короля Коломана (помер 3 лютого 1116; див. Арпади). Близько 1113 останній розлучився з Євфимією і відіслав її до батька. Там вона народила сина Бориса (не визнаного Коломаном), якого в 1130-х вороги Бели II Сліпого (1131–41; небіж Коломана) збиралися посадити на угорський трон. Справжня причина розриву шлюбу невідома (звинувачення Євфимії в невірності з'явилося пізніше). Історики припускають, що справа полягала в зміні політичного курсу Володимира Мономаха, зокрема в зміні його ставлення до Волині (союзниці Угорщини) та Візантії.

Збислава Святополківна (1085-1114)

Княгиня Польщі.

Марковий аркуш 2016 року «Київські князівни на престолах Європи», на якому, зокрема, зобразили Збиславу/uk.wikipedia.org

Збислава Святополківна (1085—1090 — 1112—1114) — давньоруська княжна з династії Рюриковичів, дочка великого князя київського Святополка Ізяславича, правнучка великого князя київського Ярослава Мудрого. Дружина польського князя Болеслава III Кривоустого, котрий був онуком Доброніги-Марії, дочки великого князя київського Володимира Святославича.

Інгеборга Київська (1100-1137)

Принцеса Данії.

І́нгеборга Ки́ївська (*приблизно 1100, Київ — †після 1137) — київська аристократка, принцеса Данії.

Біографія

Походила з родини Рюриковичів. Донька Мстислава I, великого князя Київського (син Володимира Мономаха та його першої дружини Ґіти, дочки англійського короля Гарольда II Ґодвінсона), та його дружини Христини Шведської.

Отримала непогану освіту при дворі батька.

У 1116 році було укладено шлюб між Інгеборгою та Кнудом Лавардом, герцогом південної Ютландії, короля ободритів — сином данського короля Еріка І Ейєгода (Доброго). «Історія данських королів» (ХІІІ ст.), що ґрунтується на поетичних джерелах, описує сватання Кнута, чий посол вихваляє його при дворі такого могутнього князя, як Мстислав Володимирович.

Разом із чоловіком Інгеборга Київська поринула у боротьбу, що точилася на той час у Данії. В умовах боротьби за данську корону Кнуд став небезпечним для інших претендентів — і у 1131 році його вбили. У 1137 році Інгеборга разом із дітьми вимушена була повернутися на батьківщину. Подальша її доля невідома.

Євпраксія Мстиславівна (1108-1172)

Імператриця Візантійської імперії.

Євпра́ксія Мстисла́вівна (Зоя, Добродія; *1108 — †1172) — дочка київського великого князя Мстислава Володимировича, онука Володимира Мономаха.

З молодих років вивчила народну медицину, лікувала хворих (звідси ім'я «Добродія»).

Авторка наукового трактату «Мазі» — першої відомої на Русі медичної праці (тепер примірник зберігається у флорентійській бібліотеці Лоренцо Медічі). В основу трактату покладено дані тогочасних наукових рукописів і власні спостереження. В трактаті немає рекомендацій, пов'язаних з поширеними в медичній практиці 12 ст. марновірствами і забобонами.

1122 — вийшла заміж за візантійського співімператора Олексія Комніна (Alexios Komnenos), Іоанна II Комніна (Ioannes II Komnenos) дістала ім'я Зої та титул молодшої імператриці.

Верхуслава Всеволодівна (1125-1162)

Королева Польщі.

Верхуслава-Антонія Всеволодівна (*1180/1181 — після 1222) — дружина Галицького князя Ростислава Рюриковича.

Євфросинія Мстиславівна (1130-1186)

Королева Угорщини.

Єфросинія Мстиславівна/uk.wikipedia.org

Єфросинія Мстиславівна — дочка київського князя Мстислава Володимировича, онука Володимира Мономаха. У 1146 вийшла заміж за угорського короля Гейзу II, стала угорською королевою (1146—1162).

Мати сімох дітей, з них двоє — угорські королі — Стефан III та Бела III. Після смерті свого чоловіка у 1162 була регентшею угорських королів. Була противницею політики зближення із Візантією і на цьому ґрунті опинилася у конфлікті із власним сином Белою ІІІ, котрий ув'язнив її спочатку у фортеці Браничево, а пізніше змусив стати черницею у монастирі іоаннітів в Єрусалимі.

Померла у 1193 у монастирі св. Сави та була похована у церкві Теотокаса при Лаврі св. Феодосія. Та як зазначають сучасні дослідники, гробниця її пустує, оскільки тіло перенесено на Русь. Насправді ж згідно із новішими дослідженнями, Єфросинія була похована в Угорщині в Альбенському монастирі.

Єлизавета, князівна Великопольська

Княгиня Польщі.

Єлизавета, князівна Великопольська/uk.wikipedia.org

Єлизавета (1128 — 21 липня 1154), угорсько-українська принцеса, Велика княгиня Польщі, дружина Великого князя Польщі Мешко ІІІ.

Онука української князівни Предслави Святополківни, правнучка Великого князя Київського Святополка ІІ, прапраправнучка Великого князя Київського Ярослава Мудрого.

Кунегунда Ростиславна (1245-1285)

Королева Богемії

Кунегунда Ростиславна / uk.wikipedia.org

Кунегунда (Кунгута) Ростиславна (Галицька) (чеськ. Kunhuta Uherská (Haličská, Mačevská); 1245 — 9 вересня 1285) — королева Чехії, п'ята дитина князя Ростислава IV Михайловича та Анни Арпадівни. Онука князів Михайла II Чернігівського, Романа Мстиславича та короля Бели IV.

Єлизавета Ростиславівна (1245-1298)

Цариця Болгарії.

Ймовірний портрет Єлизавети Ростиславни/uk.wikipedia.org

Єлизавета Ростиславна (болг. Анна Ростиславна) (1245/46 — 1272/98) — цариця Болгарії, дружина царів Михайла ІІ Асена та Коломана ІІ, донька галицького князя, бана Славонії і Сербської Мачви Ростислава Михайловича (син князя Михайла Чернігівського) й Анни Угорської, доньки короля Бели IV, племінниця галицького князя Лева І.

Агрипина Галицька (1248-1309)

Княгиня Польщі.

Агрипина Ростиславна / uk.wikipedia.org

Агрипина Галицька (Ґрифіна) (пол. Gryfina Halicka, чеськ. Griffina Haličská, англ. Agrippina of Slavonia) (1248—1305/09) — дружина краківського князя Лешка II Чорного.

Була донькою галицького князя, бана Мачви і Славонії Ростислава Михайловича і Анни, доньки угорського короля Бели IV і Марії Ласкарини, нікейської цесарівни. Її сестра Кунегунда була дружиною короля Чехії Пшемисла Оттокара ІІ, сестра Єлизавета болгарською царівною, брати Бела і Михайло банами Мачви і Славонії.

Агнеса Пшемислівна (1269-1296)

Герцогиня Австрії.

Агнеса Перемишлівна / uk.wikipedia.org

Агне́са Че́ська Пшеми́слівна (також свята Агнеса Чеська; 5 вересня 1269 — 17 травня 1296) — австрійська герцогиня, донька короля Чехії Пшемисла ІІ Оттокара і Кунегунди Галицької, онука галицького князя, бана Мачви і Славонії Ростислава Михайловича.

Марія Юріївна (1293-1341)

Княгиня Польщі.

Марі́я Ю́ріївна (до 1293 — 11 січня 1341) — руська князівна, княгина черська (1301—1341). Представниця дому Романовичів, гілки Волинських Мономаховичів із династії Рюриковичів. Донька руського короля Юрія I та куявської князівни Євфимії. Дружина черського князя Тройдена (бл. 1310)[1]. Матір останнього галицько-волинського князя Юрія-Болеслава, Євфимії, Земовита ІІІ[2] і Казимира. Після початку князювання її юного сина Юрія у Володимирі якийсь час залишалась фактичною правителькою держави. Також — Марі́я Га́лицька (пол. Maria Halicka).

Серед нащадків чинний Президент США Джо Байден.

Уляна Олександрівна (1321-1392)

Велика княгиня Литовська і Руська

Уляна Велика княгиня Литовська і Руська/uk.wikipedia.org

Уля́на (Юліана,Юліанія) Олекса́ндрівна Тверська (пол. Julianna; ? — 1392) — князівна руського походження з Суздальської гілки династії Рюриковичів. Донька тверського князя Олександра Михайловича та галицької княжни Анастасії Юріївни, доньки короля Русі Юрія І Львовича. Дружина великого литовського князя Ольгерда (з 1351 р.), княгиня вітебська (1377—1392)[1]. Матір великого литовського князя і руського короля Ягайла та великого князя литовського і руського Свидригайла.

Софія Ягелонка (1464-1512)

Польська принцеса, бранденбурзька маркграфиня

Софія Ягеллонка/uk.wikipedia.org

Софі́я Ягелло́нка (пол. Zofia Jagiellonka, нім. Sofia Jagiellonica); 6 травня 1464 — 5 жовтня 1512) — польська принцеса, бранденбурзька маркграфиня (1486—1512). Представниця литовської династії Ягеллонів, що правила Польським королівством. Народилася в Кракові, Польща. Донька польського короля Казимира IV та австрійської принцеси Єлизавети, доньки австрійського герцога і німецького короля Альбрехта II. Онука польського короля Владислава Ягайла. Праонука імператора Священної Римської імперії Сигізмунда I, литовського князя Ольгерда та київського князя Андрія Гольшанського. Названа на честь доньки останнього — Софії. Дружина бранденбурзького маркграфа Фрідріха I (з 1486). Матір прусського герцога Альбрехта, ризького архієпископа Вільгельма. Померла в Ансбасі. Похована у Гайльсброннському монастирі. Також — Софія Польська.

Анастасія Лісовська (1502-1558)

Перша Хасекі Султан в Османській Імперії.

Анастасія Лісовська/uk.wikipedia.org

Хасекі Хюррем Султан (лат. Haseki Hurrem Sultan, італ. la Hurrem[6], тур. Hürrem Sultan, осман. خرم سلطان‎; близько 1502 або 1505— 15 квітня 1558[1]) — спершу привілейована хатун, а потім — законна дружина Сулеймана І Пишного, султана Османської імперії. Мати султана Селіма II.Перша Хасекі Султан в Османській Імперії. Справжнє ім'я та місце народження невідомі. У польській та російській літературній традиції — Олександра, в українській — Анастасія. За твердженням історика-аматора Станіслава Жевуського (з посиланням на Самуеля Твардовського), була донькою священника з галицького міста Рогатина; згодом у художніх творах з'явилося прізвище священника — Лісовський[6]. У 1515–1520[7] роках потрапила до татарського полону й була привезена в подарунок для султана. Згодом опинилася в султанському гаремі[1], де стала коханою дружиною Сулеймана І. Своїм коштом будувала мечеті, школи, караван-сараї та кухні в Стамбулі, Едірне, Єрусалимі, Мецці й Медині. Посприяла сходженню на османський престол свого сина Селіма II. Оспівана в літературі, образотворчому мистецтві, музиці та кіно.

У сучасній українській традиції входить до переліку найвідоміших жінок давньої та сучасної України.

Джулія Муллок (1928-2017)

Принцеса Кореї.

Джулія Муллок/uk.wikipedia.org

Джулія Муллок (нар.18 березня 1928, м. Філадельфія, Пенсильванія — 26 листопада 2017, Гонолулу, Гаваї, США) — остання принцеса Кореї, дочка українських емігрантів.

Джерело 

Facebook Історія України