Українська Золота пектораль - зашифроване послання скіфів

 

Золота пектораль

Золоту пектораль вважають найвизначнішою археологічною знахідкою XX століття. Безцінний шедевр світового мистецтва відшукав у кургані Товста Могила відомий український археолог.

Впевненість і бажання Бориса Мозолевського повторно дослідити цю територію зрештою принесла вченому неймовірний успіх і визнання в усьому світі. Водночас щодо призначення віднайденої прикраси поміж дослідниками й досі точаться дискусії. Про це пише 24 канал

• В Україні знайшли давньоримську склоробню

• В Україні знайдено тисячолітній залізоплавильний горн

Археологічні дослідження Мазолевського

Борис Мозолевський, який зробив це неймовірне відкриття, був талановитий у багатьох сферах. Він став видатним українським істориком, поетом і, звичайно, археологом.

Більшу частину свого життя чоловік присвятив вивченню скіфської культури на території України. З його іменем пов'язані розкопки приблизно 150 курганів різних епох, більшість з яких були скіфськими. Мозолевський працював над археологічними дослідженнями могил і курганів.

Саме його знахідки налічують дві третини всього скіфського золота, яке зберігається в Музеї історичних коштовностей України. Проте найбільш відомою і цінною в його археологічній кар'єрі стала саме скіфська Золота пектораль. Її він розкопав на Дніпропетровщині у кургані Товста Могила поблизу міста Орджонікідзе, яке нині перейменовано на Покров.

Як виявили поховання скіфської цариці

Підготовка до розкопок розпочалася восени 1970 року. Попри те, що задовго до цього курган був неодноразово розграбований та вивчався іншими археологами, Мозолевський відчував потребу повторного дослідження. Перші 2 зроблені свердловини на відповідному місці не допомогли виявити нічого нового, але сповнений рішучості археолог вмовив помічників продовжувати працювати.

Зрештою, дуже швидко це принесло свої плоди. На глибині понад 7 метрів було виявлено поховання молодої скіфської цариці. Всі супутні предмети поряд із нею були щедро оздоблені золотом. З дорогоцінного металу був виготовлений її головний убір, масивні сережки на яких було зображено богиню, що сидить на троні з простягнутими вгору руками.

Також у саркофагу були 3 браслети й 11 перснів. Зрештою, навіть її одяг і взуття були вишиті золотом. Біля цариці було поховано дитину, яка, згідно з дослідженнями, померла пізніше. Ця знахідка принесла першу хвилю слави археологу Мозолевському.

Розкопки тривали і врешті привели дослідників до поховальної камери самого царя. Там знайшли багато цінних речей із золота, бронзи й металу. До кінця розкопок кількість золотих прикрас, знайдених у Товстій Могилі, налічувала 600 одиниць, а територія вивчення сягнула 8,6 метра заввишки та 70 метрів у діаметрі.

Коли знайшли Золоту пектораль

Проте свого піку слави археолог сягнув саме після того, коли знайшов Золоту пектораль. Це трапилося 21 червня 1971 року о 14:30 годині. В цю мить Борис Мозолевський очищав ґрунт кургану особисто. Згодом він описав мить, коли помітив пектораль так: "Я побачив, як зблиснуло золото, і якимсь невідомим відчуттям збагнув, що це саме те: річ була велика і точно лежала на своєму первісному місці, не зрушена грабіжниками. На хвилю я заціпенів".

Не дивно, що відчуття захоплення переповнили археолога, адже коштовність була незрівнянною. Створена із якісного золота 958 проби вагою 1150 грамів і діаметром у 30,6 сантиметра – справжній шедевр ювелірного мистецтва, датований приблизно IV століттям до нашої ери.

Після повідомлення про неймовірну знахідку, на місце розкопок негайно прибула урядова комісія. Завдяки такому відкриттю Мозолевського оформили на постійну роботу в Інститут археології, встановили сталу заробітну плату та надали трикімнатну квартиру. Пектораль назавжди вписала його ім'я у світову історію археології.

У стародавньому світі подібні прикраси виконували різні функції, наприклад, захисну. В такому випадку її носили воїни. Або ж – ритуальну, коли прикраса була символом влади. Оскільки цю золоту пектораль знайшли в кургані, де було чоловіче поховання, а поруч з ним лежав меч у золотих піхвах, вчені припускають, що вона належала скіфському правителю.

Версії щодо призначення Золотої пекторалі

Проте щодо призначення прикраси думки вчених розійшлися. Дехто припустив, що Скіфська пектораль – це календар, але як саме вираховувати природні цикли нікому напевно невідомо. Ювелірний виріб містить певну циклічність зображень, однак без чітких календарних ознак.

Відповідно до другої версії, пектораль зображує будову Всесвіту, оскільки його уявляли стародавні скіфи. Третя ж версія зазначає, що прикраса була своєрідною картою володінь скіфів, яку могли прочитати лише обрані.

Окрім того, є й менш поширені здогадки щодо її призначення. Наприклад, низка дослідників схилились до думки, що ювелірний виріб – це стародавній сонячний годинник, а віднедавна з'явилась версія, що насправді – це зашифроване послання скіфів.

Водночас кожне з цих припущень має право на існування, адже пектораль має складну будову та містить дуже різноманітні зображення. Кожна деталь на ній, очевидно, є певним символом.

Що можуть означати зображення на коштовності

На верхньому ярусі Золотої пекторалі зображено низку тварин, які йдуть у різні сторони. Згідно з версією, що прикраса була календарем, кожен зі звірів вказує на конкретний день місяця. Другий ярус дорогоцінної знахідки повністю вкритий золотими квітами. У них, нібито, зашифрований рецепт цілющого бальзаму Скіфів, в основі якого був корінь мандрагори.

В центральній частині прикраси стародавні ювеліри розташували 2 чоловічі фігури, які, згідно з припущеннями дослідників, символізують потомків царя Скіфа – Напа і Пала. Вони тримають у руках шкуру, яка водночас є картою. Якщо придивитися, то на цій карті можна побачити обриси Криму.

Окрім того, за допомогою збільшувального скла, на пекторалі, на голові у кабана, можна розгледіти єгипетські піраміди. Це зображення начебто зображає скіфську облогу Єгипту в VII столітті до нашої ери. Так воно також виконує роль першої Африканської карти. Там же зображено мініатюру, на якій леопард спостерігає, як лев вбиває кабана. На думку дослідників, леопард символізує Ассирію, лев – скіфів, а кабан – Африку.

Також на прикрасі є зображення й інших територій, де проживали стародавні скіфи. Під крилом Жар-птиці розташована Південна Україна, зокрема, узбережжя Азовського моря. Праве крило казкового птаха вказує на скіфський некрополь. Назустріч Жар-птиці летить качур, який покриває територію Туреччини.

Загалом Золоту пектораль можна досліджувати годинами навіть пересічному туристові. Кожна деталь на прикрасі – це окремий витвір ювелірного мистецтва. Наразі всі охочі можуть побачити неймовірну знахідку в Києві у Музеї історичних коштовностей України.