Острів, який щопівроку міняє країни

 

Острів Фазанів(Фото: bbc.com)

За кілька днів Іспанія приєднає до себе 3000 кв. м французької території - причому без жодного пострілу. А через півроку вона - знову ж таки, добровільно - поверне цей шматок землі назад Франції. Так триває вже понад 350 років.

Французький курорт Андай знаходиться на території, населеній етнічними басками, практично впритул біля кордону з Іспанією. У міжсезоння його красиві піщані пляжі, як здається на перший погляд, стають улюбленим місцем проживання сотень морських котиків. Але якщо придивитися, то стає зрозуміло, що це серфінгісти у гідрокостюмах, пишуть Артефакти.

За довгим хвилерізом починається історичне іспанське місто Фуентеррабіа, а потім - велике індустріальне місто Ірун. Кордон між країнами проходить по дельті річки Бідасоа.

Якщо піднятися вгору за течією річки, вид зміниться. Великі колоритнібаскські будівлі поступаються місцем вервечкам індустріальних складів з французької сторони і непривабливим сірим коробкам житлових будинків - з іспанської.

Але ми приїхали сюди заради острова Фазанів. Знайти його не так просто. На прохання розповісти, як до нього пройти, місцеві жителі дивуються і не розуміють, що в ньому може бути привабливого. Вони кажуть, що дивитися там немає на що, і попереджають, що потрапити туди не можна, він безлюдний. Це не туристичне місце - на відміну, наприклад, від острова Мон-Сен-Мішель.

Але ось і він - тихий, важкодоступний острів посеред річки. Він покритий деревами, трава на ньому акуратно пострижена. Посеред острова височіє монумент, присвячений історичній події, що сталась тут 1659 року.

Три місяці іспанці і французи обговорювали на острові, що вважався нейтральною територією, умови припинення тривалої війни. З обох берегів до нього були прокладені дерев'яні мости. Армії весь час переговорів перебували у повній боєготовності.

В результаті підписали мирний договір, що отримав назву Піренейський мир. У ньому розглядалась передачу територій і встановлювався кордон між країнами. А кульмінацією мирних переговорів стало весілля між французьким монархом Людовіком XIV і дочкою іспанського короля Філіпа IV.

Також у договорі згадувалося, що Іспанія і Франція поділять острів між собою, маючи на увазі, що контроль над ним буде регулярно переходити від однієї країни до іншої. Півроку, з 1 лютого до 31 липня, острів Фазанів - територія Іспанії, а наступні шість місяців - Франції.

Такий політичний устрій іноді зустрічається у світовій практиці і називається спільним володінням. Однак з чинних подібних угод договір щодо острову Фазанів є одним з найстаріших у світі.

Губернатором або керіником острова по черзі стають командувачі французького та іспанського флоту. Але оскільки у них є важливіші справи, на практиці за островом наглядають мери Іруна і Андая.

Бенуа Угартемендія в муніципалітеті Андая відповідає за паркові зони. Щороку він відправляє на острів групу людей на катері, які стрижуть траву і підстригають дерева. На цьому повноваження закінчуються. Рівень води в річці залежить від припливів. Іноді до острова з Іспанії можна дійти вбрід. Тому, окрім стрижки трави, іспанська влада також виганяє з острова "нелегальних" туристів.

Географічно острів зовсім невеликий - 200 метрів у довжину і 40 завширшки. Іноді - дуже рідко - на історичний острів запрошують відвідувачів. Але, за словами пана Бенуа, приїжджають зазвичай літні люди, оскільки молодь нічого не знає про історичну значущість острова Фазанів.

У наші дні перетнути кордон Франції та Іспанії простіше простого - про нього нагадують лише автомобільні затори. Однак за часів диктатури Франко кордон суворо охороняли. Мер Андая Котте Еченарро розповів, що тоді уздовж річки через кожні 100 м стояли патрулі, які стежили за тим, щоб ніхто не перейшов через кордон.

У наш час мери Іруна і Андая зустрічаються більше 10 разів на рік, щоб обговорювати такі питання, як якість води і рибальство. У минулому іспанські рибалки скаржилися на форму шхун французьких колег, а останнім часом їх турбує велика кількість французів, що приїздять відпочивати у цю місцевість, люблять плавати на каное і заважають риболовлі.

Доля острова на цих зустрічах не є пріоритетною. Він поступово руйнується. За минулі три сотні років він зменшився в розмірах майже вдвічі - в основному через талу воду з Піренеїв, що впадає у річку і розмиває його береги. Але жодна зі сторін не хоче вкладати гроші у зміцнення берегової лінії острова.

Цього року офіційної церемонії передачі території не буде. Колись висловлювали ідею піднімати на острові прапор країни, під контролем якої він знаходиться у даний момент. Однак, як розповів мер Еченарро, до недавнього часу це могло стати для баскських сепаратистів лише приводом пошкодити прапор або замінити його на свій.

За кілька днів один з найбільш неспірних островів у світі знову змінить господаря.

А у серпні Іспанія знову поверне його назад. Якщо, звичайно, раптом не вирішить порушити 350-річну угоду.