Свято 3 травня - Поливальний понеділок

Поливаний понеділок святкують наступного дня після Великодня. Він відкриває Світлий (або Великодній) тиждень, де кожен день ще зі слов’янських часів мав свою назву: понеділок – поливаний, вівторок – купалища, середа – хороводниця, Навський четвер, п’ятниця – прощена, субота – хороводниці, неділя – поминальна.

Воду завжди наділяли цілющими властивостями. Ще в язичницькі часи весняні купання й обливання вважалися своєрідними ритуалами (наприклад, для закликання дощу). Слов'яни вірили, що через воду людина очищається не тільки зовнішньо, а й внутрішньо.

У Київській Русі Поливаний понеділок святкували три дні (Волочильники). За цей період треба було облити «все і всіх». У Волочильники, крім ритуального обходу односельців у перший день Великодня, парубки-обливальники ходили по тих хатах, де жили дорослі дівчата.

Із часом язичницька традиція трансформувалася у християнську. Однак символізм свята – очищення, радість весни та пробудження природи – залишився незмінним.

Обливати когось або самого себе водою на Великодньому тижні — це стародавні звичай, що пов'язаний з весняним очищенням водою. Цей звичай існує або донедавна існував і в інших європейських народів. Так, серби у Великодню суботу обливавать водою будинки, в яких живуть, вірячи, що цим вони виганяють «нечисту силу».

А в першу п'ятницю після Великодніх свят вони обмиваються «омахом» — водою з-під млинового колеса; при цьому вони ще кладуть у воду великоднє яйце і зілля — «милодух» або взагалі квіти.

Джерело