Чому людина цар природи?
 |
| Фото:glazastik.com |
Чи є людина царем природи?
Людину досить складно назвати царем природи, оскільки вона все ще досить незначно вміє протистояти дійсно масштабним і страхітливим її явищам — торнадо, цунамі, ураганам тощо. Проте, науково-технічний прогрес не стоїть на місці. Ми впевнено рухаємося до того моменту, коли природа цілком підкориться нашим допитливим умам і розкриє перед нами всі свої таємниці.
Всі сучасні досягнення інженерії, багато революційних наукових відкриттів, величезна кількість різноманітної техніки — все це сформовано й побудовано за «схемами». Людина зуміла «прочитати» й правильно інтерпретувати їх, дивлячись на звичайні природні явища. Наприклад, принцип, за яким літають і тримаються в повітрі літаки, був винайдений вченими та згодом втілений у життя інженерами, коли вони спостерігали за польотом звичайних птахів.
• 10 цікавих фактів про корів, овець, свиней, курей, індичка і кіз
Багато тисячоліть людина невпинно працювала, щоб пізнати те, частинкою чого є вона сама. І, треба визнати, домагається в цьому все більш значних успіхів. Останні досягнення в галузі генетики, нейрофізіології, психології поведінки людей і тварин значно наблизили нас до моменту, коли ми зможемо відповісти на головні питання, які завжди хвилювали нас. Наприклад: «Що первинне: буття чи свідомість?», «Звідки виникло життя на Землі?», «Як саме працює наш мозок?» і багато-багато інших.
Попри всі вищеперелічені успіхи та досягнення, людина не здатна підкорити природу. Все, що ми можемо — вивчати її та жити за її законами.
Отже, людина не може бути царем природи, хоча і є вінцем еволюції.
Чому людину не можна вважати царем природи?
Для людини природа є практично повністю недосяжною та незбагненною. Ми можемо тільки споглядати та намагатися зрозуміти, чим є те, що ми бачимо, але в підсумку навряд чи зможемо щось осягнути.
Спостерігаючи, як бігають звірятка лісом, ми не уявляємо, які вони мають позиви й думки. Так само йде справа і з природними стихіями, наприклад, зі спостереженням за річкою.
Звичайно, певною мірою люди можуть підпорядкувати собі природу, зараз дана тема є особливо актуальною. Наприклад, звірятко з лісу нерідко доставляють до лабораторії, де розбирають мало не на атоми. Річка теж піддається молекулярному аналізу та навіть може бути звернена у зворотний бік.
Проте, подібні вторгнення в природний простір є суто людськими, тож нічого, по суті, не пояснюють. Люди можуть вивчати природу тільки людськими способами, але не зрозуміти насправді. Хтось бачить у тварин дію інстинктів, інші вважають тварин недорозвиненою формою людини або чимось подібним. Але як бачать самі тварини, чим вони є для себе самих? Ми про це не знаємо та навряд чи колись дізнаємось…
Важко навіть уявити справжню відповідь, яка була б точною. Адже ми спостерігаємо тільки зовнішнє, але не розуміємо внутрішнього. Мова йде не про внутрішню будову тіла, а саме про розумові здібності.
Тому, на мій погляд, природа завжди є для людей загадкою.
Як тече ріка та для чого? Це питання є здебільшого філософським і метафізичним.
Отже, людину не можна вважати царем природи. У всякому разі, в даний час.
Людина — дитя природи
Людина завжди була та залишається невіддільною частиною природи. Все, що є на планеті Земля, створено природою — нашою матір’ю. Ми повинні жити за її законами, адже це є непорушною умовою нашого існування.
Напевно, раніше люди були більш наближені до природи, ніж зараз. Якщо почитати деякі легенди Давньої Греції, то стає зрозуміло: для людей того часу простір природи був динамічним та наповнений якимись сутностями. Ліси й ріки населяли дріади та наяди, що були такими ж справжніми для людей того часу, як для сучасної людини справжніми є постулати квантової фізики.
Зараз люди набагато більш далекі від світорозуміння, подібного до давньогрецького. Природа стає все загадковіше та віддаленіше. Проте вона не змінює свого величезного значення для людства.
Отже, людина є дитям природи. Так було та повинно бути. Тож всі думки про підкорення природи є абсолютно безглуздими.
Коментарі
Дописати коментар