Жінки без косметики. Їх все більше
Складно уявити сучасну жінку без використання косметики. Глянцеві журнали, телебачення, Інтернет міцно вбили нам в голову ідею того, що без ідеально рівного тону, нафарбованих очей, підведених брів й помади навіть з дому в принципі виходити соромно...
І мільйони жінок, встаючи вранці, витрачають свій дорогоцінний час не на повноцінний сніданок чи фізичну активність, а на те, щоб відповідати певному негласному дрес-коду. Що ж... мода минає, й здається, скоро ми повернемося до абсолютної простоти й природності.Пише Пані.
Прочитайте це невелике есе на тему жіночої краси:
Ненафарбовані жінки. Їх все більше... Це вже не якийсь там тренд, щоб виділитися з натовпу нафарбованих. Це усвідомлений вибір.
Менше макіяжу. Лише найнеобхідніше. Іноді очі. Іноді акцент на губи. Краса в природності. Доглянутості. Не приховати щось під шаром декоративної косметики, а показати те, що є насправді. Відкритість, як головне посилання. «Я така для себе й буду такою ж для вас». Жодних магічних штучок й перетворень.
Навіщо це все, якщо є щось більше, ніж зовнішній вигляд?
Так тепер думає багато жінок. Це вже навіть не війна «світ нафарбованих» vs «світ ненафарбованих» - це просто одне з рішень. Опція. Як джинси з кедами або чорна сукня. Можу одягнути й більше не знімати, а можу обрати щось ще. Можу повернутися до колишнього або залишитися назавжди з цим. Можу передумати. Свобода. Від слова «необмеженість».
Але дивна історія - ця свобода всіх дратує. Її буквально ненавидять. Адже вона руйнує головне негласне правило жіночого світу: ми хочемо обманювати себе. Макіяж не зробить тебе Шерліз Терон, але він зробить тебе «look like». Десь там всередині самообману ти станеш красивішою й схожою на тих, на кого зараз заведено бути схожими. Макіяж - це претензія, яку ти виставляєш напоказ. І від цієї претензії не можна відмовлятися.
Нафарбована жінка апріорі красивіша за ненафарбовану. Аксіома. Інакше в чому сенс?
У нас з цим особливо складно. Право наших жінок на агресивний макіяж - це майже інстинкт. Завжди можна взяти косметичку й стати кращою, ніж ти є. Хоча насправді мало що зміниться й всі довкола це розуміють та бачать, але ж ми тут вже знаємо: «коли нафарбована - завжди красивіше!» Це правила гри.
І тут влізають ці, зі своїм природним кольором обличчя, своїми натуральними бровами та віями. Своїм nofashion. Скоро вони й до шуб доберуться. Скажуть ще що в шубі НЕ королева. Золото ось уже майже злили. А ще якихось років 20 тому пара золотих кілець й ланцюжок були запорукою привабливої й впевненої в собі жінки. Вона подобалася довколишнім й подобалася сама собі.
А що тепер?
Тепер можна прийти в колектив без тоналки, без помади, без прикрас, не на підборах, не в сукні, ще й з рюшечками, без укладки, без засмаги, без золотої оправи окулярів, нарешті, не в шубі - й тебе назвуть красивою сучасною жінкою. Оцінять твій здоровий відтінок шкіри, простоту стилю, бажання не акцентувати свою жіночність на зовнішній атрибутиці.
Раніше таких називали «простачка». Нижча ланка в жіночому харчовому ланцюжку. А тепер начальниця приходить на роботу в кедах й білій майці. Без зачіски з салону, без макіяжу. Це тепер називається: «бути свіжою». Природна краса. Виглядати «на свій вік». Кому це треба? Хто це придумав?
Це реальний шок. Ці зміни в жіночому світі виглядають надто непідготовленими. Адже одна справа, коли ти все життя прагнеш «зберегти обличчя», його природність, його природну виразність. Й інша справа, коли ти все життя граєш в протилежній команді - макіяж, як головний аргумент краси. З підліткових років й до самої старості.
Але всі ці зміни обґрунтовані. Це не якийсь там тренд на кілька років, не змова проти традиційного світу жінок - це все просто прогрес. Знову ж таки, це не скасовує «нафарбованість», просто тепер є ще інша опція. Хтось, й цих хтось все більше й більше, обирає для себе менш агресивний макіяж або повністю відмовляється від декоративності.
Але чому?
Тут зійшлися два клинки. Перший: жінкам починає бути байдуже на те, що вони жінки. Гендерна роль, в якій макіяж, шуби, золото - обов'язкові соціальні атрибути. Це більше не важливо. Хтось бачить в ненафарбованій жінці, одягненій в білу сорочку свого бойфренда-замазуру, позбавлену будь-якої жіночності? ОК. Головне, що вона бачить в собі. Хтось вважає її блідою поганкою, яка замість міні постійно носить штани? То будь ласка. Їй просто так зручно. Комфортно з самою собою.
Внутрішні налаштунки тепер інші й теж без обов'язкової прошивки, а опційно: хочеш встановлюй, хочеш ні.
«Я жінка не тому, що хтось мене такою визначає, а тому, що я сама себе такою бачу. І без ярликів й умовностей. Я особистість. Індивідуальність. У мене все по-своєму. Навіть, якщо це когось доводить до сказу».
Другий клин: прогрес. Наука. Здорове харчування, натуральні креми й доведено дієві хімічні компоненти, продумане фізичне навантаження - все це дає жінкам шанс на природність. Мати гарний вигляд, добре почуватися, бути активною, здоровою на довгі роки - це і є XXI століття. Тепер це можли во. І прогрес не стоїть на місці. Все це пластично й постійно видозмінюється. Відкривається нове й лущиться старе. Жінка і її краса, здоров'я - в самому епіцентрі прогресу.
В результаті формується просте розуміння того, що немає місця для зобов'язань та ярликів. Межі горезвісного «бути жінкою» тепер розмиті назавжди. Макіяж, декоративна косметика - це лише ланка глобальних змін.
Це просто відбувається. Цьому не треба чинити опір. Навпаки, більше натхнення. Більше свободи й необмеженості.
Коментарі
Дописати коментар