Уперше за 400 років в Україні зазвучала стародавня колядка: деталі

 

Науков ці стверджують, що відшукали текст однієї з найстародавніших колядок. (Фото: tsn.ua )

Колядка про Софійський собор у Києві, записана у 19 ст. на Львівщині, свідчить про те, що український народ, проживаючи під владою різних держав, зберігав пам'ять про свою єдність.

Із чим у нас асоціюється Різдво – це стіл, 12 страв і колядки. І власне, про це зараз і йтиметься. Науковці стверджують, що відшукали текст однієї з найстародавніших колядок. Припускають, що її автори – це люди, які були причетні до відбудови Київської Софії 400 років тому. Дослідники знайшли її слова, а ось мелодію довелося шукати. Зокрема, це робила і журналістка ТСН Неллі Ковальська. І уперше за сотні років ця стародавня колядка знову пролунала на всю Україну – у виконанні Тіни Кароль.

Отже, головна героїня нашого детективу – Софійська войовнича колядка. Вона описує створення світу, побудову київського Софійського собору, війну та перемогу за допомогою вогняного дощу, який з неба посилає Господь.

Колядка була знайдена на Львівщині, у селі Мшанець наприкінці 19 століття. Її почув, записав та опублікував Іван Франко. Але до нас вона дійшла у вигляді вірша.

Колядка написана мовою, яку зрозуміти дослівно непросто. Її сюжет геть відрізняється від сюжетів колядок, до яких ми звикли. Господь створює світ, а Божа Матір наказує побудувати в Києві Святу Софію – величний собор. Раптом починається війнонька – храм в облозі, вороги стріляють в куполи та хрести. Кияни звертаються до Бога і той заливає ворожу армію вогняним дощем.

Ця колядка, написана чотири століття тому, була знайдена майже за тисячу кілометрів від Києва! Знайшов її у селі Мшанець, нині це – Львівщина неподалік польського кордону український поет та вчений Іван Франко.

Франко змусив дискутувати кращих інтелектуалів свого часу. 

Михайло Грушевський: "Використання місцевих легенд в колядках в кожнім разі – річ дуже рідка. З сього погляду отся колядка – єдина в своїм роді і варта особливої уваги!"

Михайло Драгоманов: "Що поперед усього цікаво в отсій колядці, то це загадка про Київ і Святу Софію в такій далекій і дошками забитій місцевості, де народ ледве чи й знає дещо про істнованіє Києва, не кажучи вже про Софію!"

Ця церква не просто будується, а западає і виринає з землі, коли вона є цілком побудована, це і інтригує Франко.

Отже, очевидно – в колядці найімовірніше йдеться не про будівництво Софійського собору, а про відбудову! Його зруйнували вщент татаро-монголи під час атаки на Київ у 13 столітті, і аж до 17-го Свята Софія лежала в руїнах. 

Тепер очевидно, коли була написана колядка. Точна дата її створення – 1630-ті роки, часи Петра Могили. Але як текст, що так докладно описує інтер’єри собору, опинився в Мшанці і зберігся там?

"Талановита людина, яка якимось чином мала відношення до Могилянського відродження Софії, бачила це на власні очі, вона опинилася у Мшанцях і тут спрацював її поетичний дар – вона написала твір, який захопив усіх", – припускає завідувач музею "Софія Київська" Ігор Нетудихаткін.

Найдавнішою досі вважалася коляда "Бог Передвічний", яку співають з 1780-го року. Наша, Софійська колядка – на 150 років старша.

Журналісти ТСН приїхали у Мшанець, аби тут знайти її мелодію. Їх зустрів настоятель тутешнього храму, отець Роман. Про Мшанець він знає все.

Напроти храму – будинок Просвіти, повністю збережений. Колись тут вирувало життя. У цьому селі був Іван Франко.

Він дружив з тодішнім священником Мшанця Михайлом Зубрицьким. Вони вчились кілька років разом в гімназії і з того часу подружилися. Отець Михайло Зубрицький був одним з перших дослідників життя селян. І саме він передав Софійську колядку Франку.

Журналісти вирушили до старожилів громади. Вони можуть пам’ятати мелодію софійської колядки. Пан Василь кокетує – довго не каже, скільки йому років. Зрештою, зізнається – 87.

Зізнається: ані в Софії, ані в Києві ніколи в житті не був. Нашу колядку пан Василь згадує миттєво. Віками місцеві передавали її з вуст у вуста, співаючи на Різдво. І погоджується її заспівати.

Пану Василю складно: не вистачає голосу, аби витягнути ноти. Він відправляє нас до церковного дяка, свого ровесника – пана Миколи.

В нього старовинна коляда навіть записана на папері. Так, на папері дивом зберігся текст, а в голові – мелодія, яку тепер можна добре розчути. Виявляється, ця колядка звучить не войовничо, а ніжно!

Відео з Мшанцю везуть туди, де загадкову мелодію точно зможуть розшифрувати – на студії Тіни Кароль. Тіна слухає надзвичайно уважно.

"Є мелодика, є ритміка. Найголовніше, що передано – наголос", – каже співачка.

Отже, через майже чотири століття Софія знову почує цей спів. Про війну. І про перемогу.

Джерело