За лінією: вчимо кримчан знову говорити українською

 Діти, які навчалися в Криму після його незаконної анексії, незабаром закінчать школу, і більшість з них не вивчатимуть українську мову. Як вони будуть інтегровані в україномовний материк після визволення?

Фото: cepa.org

Моя вчителька української мови та літератури була суворою і вимогливою, але завдяки їй я вивчив мову і зміг вступити до університету в Харкові. Це була звичайна школа у Феодосії, на сході Криму, за вісім років до анексії 2014 року. Більшість нашого класу виїхала з півострова, щоб навчатися в інших університетах України, пише CEPA.

Сьогодні таке навчання для дітей у Криму – розкіш. Лише 197 із майже 300 тисяч учнів на півострові вивчали українську мову протягом останнього навчального року, за словами Альменди, кримської групи, яка займається правами дітей на окупованих територіях.

Раніше в Криму всюди викладали українську мову, а на момент анексії в школах, де всі предмети викладаються цією мовою, навчалося 13 322 дитини, або 7,3%. Сім із цих шкіл були в містах півострова; жоден не був у сільській місцевості. Покоління дітей, які народилися за дев’ять років після анексії, зараз навчаються, а деякі закінчать, не знаючи української мови.

Зараз в українській державній системі докладають інтенсивних зусиль для того, щоб у момент приходу звільнення існувала структура, щоб ключові елементи повсякденного життя продовжували працювати, а не просто зупинялися. Реінтеграція Криму в решту України охоплюватиме широкий спектр викликів, починаючи з того, що державні службовці будуть готові керувати півостровом, і закінчуючи іншими делікатними питаннями, такими як правосуддя та поводження з колабораціоністами.

Питання мови переплітається з багатьма з цих питань і займається українською владою. Це одна з тем, яка обговорюється під час розробки стратегії «когнітивної деокупації» Криму, яка має на меті допомогти людям пройти через зміни мислення, які прийдуть із звільненням, і сприяти їхній інтеграції назад у країну. ціле.

«Мовне питання залишатиметься проблемним протягом п’яти-семи років після де-факто деокупації, оскільки багато мешканців Криму звикли спілкуватися російською», – йдеться у стратегічному документі. «Щоб уникнути миттєвого психологічного відторгнення, у Криму має відбуватися поступова українізація публічної сфери та широко доступні спеціальні курси української мови».

Мова відіграватиме важливу роль у відновленні української ідентичності, і зрештою Крим нічим не відрізнятиметься від будь-якої іншої частини країни, вважає постійний представник президента України в АР Крим Таміла Ташева.

«Буде короткий — підкреслюю — перехідний період, протягом якого працівники бюджетної сфери та сфери послуг зможуть користуватися російською мовою», — сказала вона в інтерв’ю сайту Уряду України з питань децентралізації. «Але ці працівники відвідуватимуть обов’язкові мовні курси і з часом перейдуть на українську».

Хоча люди матимуть право розмовляти будь-якою мовою, яка їм подобається вдома та поза роботою, «усе, що стосується української держави та державності в Криму, має звучати українською», – сказала Ташева.

Експерти порівнюють навчальні програми, за якими навчаються діти на півострові, з програмами на материку, щоб визначити, де потрібно найбільше уваги. Потрібні будуть адаптивні програми та різні підходи для різних груп, а в деяких випадках українську мову потрібно буде вчити майже як іноземну, кажуть у освітянах.

«У загальноосвітніх школах, наприклад, ми не можемо просто так зайти і одразу запровадити українські підручники та почати викладати українською», – сказала Марія Суляліна, голова Almenda. «Діти не розуміли, чого їх вчать. Уже дев’ять років вони не вивчають українську мову».

У старшокласників будуть додаткові проблеми, оскільки їм доведеться мати справу з іспитами та вступом до українських вишів, а 18-20-річним, які вже закінчили школу, знадобляться мовні курси. Буде передбачено і для дорослих.

Вчителям, які залишилися в анексованому Криму, доведеться перекваліфікуватися, якщо влада в Києві поряд з мовою відновить українську систему освіти, сказала Суляліна.

Цей процес може передбачати переведення дітей на онлайн-українську освіту або залучення до шкіл кураторів, які б наглядали за використанням онлайн-програм, у той час як російських колабораціоністів відсівають із викладацького складу, а тих, хто залишається, перенавчають. Головний пріоритет – щоб освіта була якомога меншою, – сказала Суляліна.

Важливо, щоб вчителі були відсторонені, поки перевіряється їх діяльність під час окупації, сказала вона. Якби всіх вчителів залишили на місцях без процесу оцінки їх ролі в допомозі російським окупантам, це призвело б до внутрішніх конфліктів, додала вона, навівши приклад школи, яку вона відвідувала в Криму.

«Один із моїх класних керівників фотографувався з прапором самопроголошеної ДНР, вчителі виступали за референдум, вчителі привели в школи «Юнармію» [московський патріотичний рух, який готує дітей до служби в російських збройних силах]», — сказала вона. «Мені важко уявити, як я повернуся до Ялти й побачу тих самих людей, які працюють вчителями».

Еліна Бекетова – науково-дослідний спеціаліст з питань демократії в Центрі аналізу європейської політики (CEPA), яка спеціалізується на тимчасово окупованих територіях України. Вона працювала журналістом, редактором і телеведучою на різних інформаційних станціях у Харкові та Києві, а зараз входить до команди перекладачів «Української правди», найбільшої української онлайн-газети.

«Europe’s Edge» — це онлайн-журнал CEPA, який висвітлює критичні теми зовнішньої політики Європи та Північної Америки. Усі думки належать автору та не обов’язково відображають позицію чи погляди інституцій, які вони представляють, або Центру аналізу європейської політики.

Відео: Стародавня ДНК розкриває: Район навколо Одеси був «плавильним котлом» культур та предків