Сергій Притула: «Страшно уявити, що в Україні ще досі можуть булити за українську мову»

 Волонтер і громадський діяч, колишній телеведучий Сергій Притула про спілкування дітей у школах російською мовою, що все ще є поширеним явищем у різних регіонах України:

Сергій Притула. Фото: portal.lviv.ua

«Мова освітнього процесу – українська. Так говорить стаття 21 Закону “Про забезпечення функціонування української мови як державної”: мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова, пише portal.lviv.ua.

Власне, на уроках з цим проблем майже немає. Але пролунав дзвінок, вчитель виходить з класу, і клас різко стає російськомовним. Це абсолютно розповсюджена практика в багатьох регіонах України.

Я неодноразово обговорював цю тему зі старшим сином. Бо конкретно у його класі в попередній школі це відбувалось. Нещодавно підняв цю тему у розмові ще раз.

Я запитував у Дмитра, який відсоток контенту, який споживає він і його ровесники, є україномовним, чи є тренд на україномовні меми, чи є популярні україномовні стрімери тощо. Бо мені видається, що контент має значення і чим більше його у твоєму просторі, тим нативніше відбувається формування україномовного середовища.

Дмитро мене трохи спантеличив своєю відповіддю.

“Тату, на жаль, в цьому питанні спрацьовує правило більшості. Якщо всі навколо тебе спілкуються російською, а ти – українською, це викликає певний дискомфорт і відчуття випадання з колективу. Не хочеться бути «білою вороною». І це ще й за умови, що тебе не булять”.

По-перше, мені страшно уявити, що в Україні ще досі можуть когось булити за українську мову. По-друге, російськомовна більшість серед підлітків у класі не може формуватись без російськомовного спілкування в колі сімʼї цих дітей.

І от тут виникає купа запитань, на які не завжди є відповідь. Насамперед, як можна після стількох років війни не пояснити дітям, що ідеологія “руского міра” невідʼємно передбачає захист російськомовного населення від різних ефимерних загроз, які вміло вигадує Кремль? І що допоки ми не станемо мовно монолітною нацією, нас і далі будуть приходити «визволяти» вбивці з країни водки і гівна.

А про те, як виглядає захист російськомовного населення, ви вже бачили на прикладах Маріуполя, Сєвєродонецька, Попасної, Красногорівки, Бахмута, Соледара, Авдіївки, Вугледара та десятків та сотень інших українських міст та сіл.

Мовний омбудсмен наголошує, що освітній процес – це не тільки уроки. Це і виховна робота, і перерви, і подвірʼя школи, і стадіон тощо.

Шановне панство, запрошую до дискусії. Що, на вашу думку, і хто має зробити для того, щоб українська мова стала мовою, якою діти спілкуються в освітніх закладах не тільки на уроках? Буду вдячний за тактовність у висловлюваннях та повагу до учасників дискусії».