Стрибки з парашутом, карате, дайвінг і рибалка - ріелтери про свої захоплення і вільний час

 Білоруські ріелтери не тільки добре продають квартири, а й відмінно відпочивають. Вимотує робота з клієнтами багатьох призводить до спортивних чи інших захоплень. У своє професійне свято фахівці ринку нерухомості розповіли журналісту Realt.by, як можна з користю для справи провести свій вільний час і отримати від цього задоволення.

Парашутний спорт, лижі і дайвінг

Під час спілкування з керівником відділу комерційної нерухомості АН «Маріелт» Оленою Бруннер я ще раз переконалася, що позитивний настрій і вміння не сидіти на місці роблять життя яскравою, веселою і дуже насиченою.

- Зараз мої найголовніші захоплення - це парашутний спорт і катання на гірських лижах, -розповіла Алена Бруннер. - На лижах я почала кататися вже досить давно. Вперше я їх випробувала на місцевих курортах (Силичи і Логойск), де і освоїла базові навички, а потім вже увійшло в звичку виїжджати покататися кілька разів кожну зиму в справжні гори. З грудня по березень ми з чоловіком їздимо зазвичай до Швейцарії, іноді до Франції, і отримуємо від катання на лижах колосальне задоволення.

У парашутний спорт Олена прийшла абсолютно несподівано для себе. Майбутній чоловік захоплювався даними спортом і одного разу при спілкуванні запитав, чи не хотіла б вона коли-небудь стрибнути з парашутом. І вона погодилася. Перший стрибок був в тандемі.

- Парашутний спорт, як це не дивно звучить - один з найбезпечніших видів спорту, - впевнена Олена. - Крім основного парашута, є запасний, а також встановлено страхувальний пристрій, який спрацьовує на певній висоті, якщо швидкість падіння парашутиста не зменшилася або зменшилась не «до потрібної» оцінки.

За 1,5 року я зробила 98 стрибків. В основному стрибала в США, там же і отримувала ліцензії А і В (це перші два рівня, всього їх чотири). Навчання стрибків я проходила у Флориді за міжнародною системою АФФ. Півдня теорії, далі потрібно виконати 7 стрибків, кожен з яких - це окреме завдання, яке виконує під час вільного падіння. Пройшовши успішно даний етап, я була допущена до отримання А-ліцензії: потрібно було зробити 25 стрибків, під час яких я виконувала різні вправи у вільному падінні (сальто вперед-назад, повороти і інші). Бували такі дні, коли я стрибала 7 разів поспіль, і це неймовірні відчуття. Через півроку у мене вже була ліцензія В.

У Білорусі Олена стрибає рідко. Каже, тут літаки піднімаються недостатньо високо - не встигаєш насолодитися вільним польотом. В Америці літаки піднімаються на висоту близько 4000 метрів, і парашутисти мають можливість провести в повітрі близько 1 хвилини, не відкриваючи парашут.

- Пропозиція вийти заміж я отримала під час стрибка, і навіть на наступний день після весілля ми з чоловіком поїхали стрибати з парашутом, згадує Олена. - Я була в білій сукні, яке залишилося після дівич-вечора, і цей стрибок, мабуть, був одним з найбільш символічних.

Крім того, Олена захоплюється дайвінгом і має міжнародну ліцензію професійного дайвера PADI. Зараз вона може пірнати на глибину до 20 метрів.

Риболовля

- Моє захоплення риболовлею почалося ще в дитинстві, коли ми з батьком сідали на березі річки і ловили рибу на черв'ячка або навіть на м'якуш хліба, - розповів агент по операціях з нерухомістю АН «Уласни дах» Вадим Ільчук. - Зараз це захоплення переросло в напівпрофесійний рівень: я зі своєю командою беру участь в аматорських республіканських чемпіонатах по рибалці. Це дуже цікавий захід: на березі якої-небудь водойми збираються близько 70-80 рибалок з усієї країни з тим, щоб довести, що саме у їх команди буде найбільший улов.

Цікаво, що далеко не всі водойми підходять для проведення подібних змагань. Дуже важливо створити максимально однакові умови для всіх учасників. Для цього, за словами рибалок, підходить, наприклад, Гребний канал в Заславль. В межах міста - це Свислочь (в районі Серебрянки).

- З часом риболовлею ти починаєш жити: читаєш статті по цій темі, дивишся профільні фільми, качаешь різні навчальні відео, - розповів Вадим Ільчук. - На жаль, мені не вдалося передати своє захоплення у спадок: син риболовлею не зацікавився. Як, втім, і дружина, яка категорично проти такого хобі. Однак трирічний онук з радістю смакує поїздку на риболовлю з дідом в цьому році.

За словами Вадима, він із задоволенням їздить на «рідку» воду (відкриті водойми, які не замерзають навіть взимку - прим.ред.) І так і не став любителем їздити на «тверду» воду (підлідна риболовля - прим.ред.).

- Для мене рибалка - це спосіб розслабитися, відновитися після важкого трудового тижня. Навіть підготовка до риболовлі викликає емоції, схожі, на мій погляд, з емоціями перед побаченням з коханою дівчиною, - пояснив Вадим. - Вода - така субстанція, яка відтягує весь негатив. Після роботи з клієнтами іноді дуже потрібна розрядка, і якщо ти не з'їздив в кінці тижня до річки, то починати робочий тиждень виразно складніше.

Алмазна вишивка

Заступник начальника відділу АН «Твоя Столиця» Оксана Батіенко ось уже 5 років займається алмазної вишивкою. Це хобі вимагає посидючості, неабиякого терпіння і величезної скрупульозності.

- Я за складом характеру дуже енергійна людина, і цю енергію треба якось реалізовувати, - розповіла Оксана Батіенко. - Творчість мені подобалося завжди. Свого часу я захоплювалася малюванням, пробувала вишивати хрестиком. Поступово прийшла до алмазної вишивці і за останні 5 років зробила вже близько 15 робіт. Практично всі свої картини я роздарувала - родичам, друзям, клієнтам.

Ручна робота високо цінується - подарунки, зроблені своїми руками, залишаються в пам'яті. При цьому, за словами Оксани, робота над однією картиною займає від 2 тижнів до 2 місяців. Іноді більш швидкого результату заважає неймовірно складна композиція, яка потребує підвищеної уваги, а іноді на творчість просто не вистачає часу.

- Алмазна вишивка допомагає мені розслабитися, звільнитися від непотрібних думок і перенести свою увагу на інший вид діяльності, - розповіла Оксана.- Однак бувають і такі ситуації, коли вечорами я працюю онлайн-консультантом у нас на сайті і паралельно займаюся алмазної вишивкою. Поєдную дві улюблені роботи відразу.

Зараз я роблю в техніці алмазної вишивки великий портрет свого племінника. У нього скоро буде день народження - 2 роки, і це стане відмінним подарунком йому і його мамі.

За словами Оксани, її хобі допомагає їй виробляти посидючість, стриманість і терпіння.

- Спілкуватися з клієнтами часом не так просто. Як, втім, і продавати квартиру. Це дуже трудомісткий процес, що складається з безлічі етапів, - пояснила Оксана. - Заняття алмазної вишивкою вчить мене концентруватися на процесі, не випустити з уваги будь-які дрібниці і не засмучуватися, якщо трапляються збої в проміжних етапах. Причому це стосується і роботи з клієнтами, і хобі.

боулінг

Генеральний директор ГО «Центр нерухомості« Пакодан »» В'ячеслав Завгородній вже більше 15 років грає в боулінг. За його словами, боулінг - це гра для піонерів і пенсіонерів - в неї можуть грати всі. Це такий вид спорту, який буде цікавий і як професійної кар'єри, і просто як цікавий спосіб провести вільний час.

- Щороку, крім інших змагань, я беру участь в турнірі з боулінгу, який проводить Realt.by, і з 2015 р по 2017 р ставав чемпіоном і як капітан команди, і як гравець у складі команди-переможця, - розповів В'ячеслав Завгородній . - Для мене боулінг - це хороший спосіб отримати розрядку після важкого трудового тижня. Одночасно з цим на доріжках можна отримати і заряд позитивної енергії, що виходить від людей навколо. Тому хоча б раз на тиждень я намагаюся грати в боулінг.

- Найголовніше в боулінгу - це відчути, що можеш кинути кулю туди, куди ти хочеш, щоб він потрапив. Спочатку куля летить по абсолютно непередбачуваною траєкторією, а ось якщо виходить направити кулю по потрібному шляху - це означає, що певні вміння в грі вже отримані.

В'ячеслав починав грати в складі команди з боулінгу, всі учасники якої - хороші друзі. Також у В'ячеслава є двоє друзів, які неодноразово вигравали Республіканський парний чемпіонат з боулінгу. І піти всім разом на доріжки - це відмінний привід зустрітися і провести приємний вечір в компанії людей, які близькі по духу.

Чорний пояс по карате

Директор агентства нерухомості «Експрес-Нерухомість. Інвест »Андрій Коврига ось уже 6 років займається карате. За цей час він досяг чималих успіхів.

- Колись зі мною стався неприємний випадок: під час прогулянки з вагітною дружиною група п'яних молодиків випадково порізала їй ребро. Зараз про це нагадує лише невеликий шрам, але з тих пір я зрозумів, що для захисту моєї сім'ї мені потрібно стати більш сильним і сміливим, -рассказалдіректор агентства нерухомості «Експрес-Нерухомість. Інвест »Андрій Ковріго.-Цей випадок став поштовхом до початку моїх занять карате. З тих пір пройшло 6 років, і зараз це заняття перестало бути просто спортом - це життєва філософія, яка підтримує мене і допомагає приймати правильні рішення в різних ситуаціях.

Буквально півроку тому, в червні 2018 року, Андрій Коврига отримав чорний пояс. За його словами, для цього необхідно 3 рази на тиждень відвідувати двогодинні тренування, під час яких потрібно докладати максимальних зусиль для досягнення мети. Також потрібно врахувати і обов'язкові додаткові самостійні тренування в вихідні дні. Як видно, заняття карате на такому рівні займає дуже багато часу і вимагає чималої витримки.

- Перше, чого вчить карате - це японські правила етикету. Вони досить прості і зрозумілі нам. Основа всьому - повага: до тренера, до суперника, до себе, - пояснив Андрій Коврига. - Не менш важливо контролювати свої емоції і використовувати карате тільки для захисту.

Таке глибоке захоплення «заражає», і моє близьке оточення - двоє друзів - також стало займатися саме цим видом спорту. Один з них навіть отримав жовтий пояс. З іншого боку, під час тренувань я познайомився з великою кількістю людей, яких об'єднує спільний інтерес до карате.

За словами директора агентства, карате можна займатися абсолютно в будь-якому віці. На тренування ходять як 20-річні хлопці, так і 65-річні чоловіки, які звуть подивитися на змагання своїх онуків. Рівень досягнень у кожного різний: хтось отримує чорний пояс в 25, а хтось і в 60. Тут грає роль тільки сила духу і бажання займатися.

Оперний спів і шиття карнавальних костюмів

Рукоділлям агент по операціях з нерухомістю АН «Твоя Столиця» Олена Акулич почала займатися ще в дитинстві. Як, втім, і музикою. Після успішного закінчення музичної школи по класу фортепіано вона поступила в музично-педогагіческій факультет інституту імені Горького. І ось тут з'ясувалося несподіване - у Олени оперний голос.

- Для мене музика - це не хобі. Це моє життя, - розповіла Олена Акулич. - Завжди, при будь-яких обставинах, перше, що робить жінка - голосить. Що вже тут поробиш. Цей вислів, почуттів, стану, емоцій. Колись я співала в складі камерного хору «Кантус», зараз співаю разом з друзями-однодумцями в творчому ансамблі «Класика».

На думку Олени, зі сцени потрібно йти тоді, коли шкодувати будуть не тебе, а про тебе. Вона так і вчинила. Однак спів не залишила, і зараз співає.

- Якщо говорити про рукоділля, то це - з дитинства, - поділилася спогадами Олена. - Мама обшивала всю сім'ю, тому я, як мені здається, шити, в'язати і вишивати вміла завжди. Перший карнавальний костюм ми змайстрували для старшого сина. І був це чортеня. Зі старого-старого трико і розпущених вовняних шкарпеток. Вийшло приголомшливо. А далі «пішло-поїхало». Двоє синів - більше десятка костюмів «дитячого періоду». Сини виросли, а «запал» залишився. Завели традицію вітати близьких друзів з Новим Роком: майстрували костюми і їздили в них тридцять першого числа в сім'ї, показували фокуси, загадували загадки.

Тепер Олена майструє карнавальні костюми для дорослих, для танцювального ансамблю «Родзинка». Тут роботи більше - танцівниць спочатку було три, тепер чотири. Більшість костюмів я створювала сама, в основному ночами. За ці роки набралося близько п'ятдесяти дорослих і дитячих костюмів - тільки тих, що Олена пошила сама.

- Творчість-штука заразна і об'єднує. Якось ми цілим відділом сиділи і шили костюми для загального танцю. В цілому, коли щось придумуєш і здійснюєш, то відчуваєш колосальний душевний підйом. Ось це пустощі дитяче в душі дуже допомагає в житті.

Гра на гітарі

Наступний герой нашої статті - агент по операціях з нерухомістю АН «Мольнар» Андрій Демідчик. Ось уже 30 років він захоплюється грою на гітарі, веде свій youtube-канал, на якому виконує пісні, а також пояснює всі секрети і нюанси гри на гітарі.

- У дитинстві бабуся викрила мене в наявності музичного слуху, і мене тут же було вирішено віддати в музичну школу, - згадує Андрій Демідчик. - Вибір улюбленого музичного інструменту я не можу назвати усвідомленим, однак я розумів, що фортепіано до багаття віднести буде важко. Так я став грати на гітарі.

Для Андрія музика - це життя. Це ритм, який видно всюди. Наприклад, в угодах з нерухомістю для нього є свій, ні з чим не порівнянний ритм. Коли угода проходить гладко, улюблена фраза Андрія: «Як по нотах».

- Мене музика мотивує, -продовжити агент по операціях з нерухомістю. - Як тільки в угодах відбувається затишшя, клієнти не дзвонять, беру гітару і починаю розбирати нову пісню. І тут же отримую дзвінок: «Нас зацікавила квартира, яку ви продаєте». Ця закономірність добре працює. Приблизно про такий же явище писав у своїй книзі директор Талліннської школи менеджерів Володимир Тарасов, розмірковуючи про вертикальної і горизонтальної кар'єрах.

Часто клієнти зізнаються, що бачили мене в інтернеті, дякують. Раніше бували навіть випадки, коли я знаходив роботу інженера (моє основне освіту) після того, як майбутній наймач звернув увагу на мої творчі успіхи. Мене це дуже надихає.

Періодично трапляється виступати в різних закладах Мінська, ну і, відповідно, у мене абонемент на всі корпоративні заходи нашого агентства.

Уже в процесі підготовки матеріалу ми дізнавалися про людей, які захоплюються мотоциклами, кулінарією і різними видами спорту. Ми впевнені, що цікавих захоплень у фахівців ринку нерухомості набагато більше, ніж можна вмістити в одну статтю. Портал Realt.by із задоволенням розповість про них в наступному році.

Джерело