Нове дослідження про скіфів в Україні перевернуло уявлення про стародавній народ

 

Фото / rbc.ua

Нове дослідження вчених про скіфів на українських землях показало, що цей народ вів швидше осілий, аніж кочовий спосіб життя, як вважалося раніше. Таким чином робота міжнародної команди антропологів поставила під сумнів поширений стереотип.

Про це пише rbc.ua

Зауважується, що скіфи, які жили в степах Євразії у VIII-III століттях до нашої ери, дійсно часто переміщалися. На багатьох артефактах вони часто зображені як кочові народи. Скіфи були відмінними наїзниками та робили часті набіги на європейські та близькосхідні цивілізації, але також сприяли торгівлі на легендарному Шовковому шляху. Через це (а також тому, що вони не могли довести протилежне) більшість археологів вважали скіфів кочівниками.

• Сім чудес Трипільської культури. Куди ж поділися трипільці?

Але в новому дослідженні під керівництвом доктора Алісії Р. Вентрескі Міллер з Мічиганського університету (США) дані свідчать про зворотне.

Так, група антропологів і археологів з України, США, Швейцарії, Німеччини, ПАР і Австралії, використовуючи ізотопний аналіз, встановила - кочовий спосіб життя був притаманний далеко не всім представникам стародавнього народу. Дослідники довели, що іноді скіфи також селилися і займалися землеробством.

Міллер - біоархеолог і аналітик стабільних ізотопів в Мічиганському університеті. Її робота зосереджена на населенні степів, акцентуючи на кочовій кухні та розвитку міської економіки. Разом зі своїми колегами вона зміряла ізотопи вуглецю, азоту, кисню і стронцію в людських зубах і кістках з кількох поховань скіфської доби в Україні.

"Скіфів часто представляють як кочових воїнів, які бродять степом, але наші знахідки дозволяють припустити, що більшість людей залишалися місцевими у своїх поселеннях і лише деякі переміщалися на великі відстані", - цитує Міллер видання ZME Science.

Золотий скіфський артефакт (фото/rbc.ua)

Ізотопи не тільки демонструють те, чим харчувалися групи населення, вони також показують, де вони проводили час у географічному плані. Дослідники виявили, що, принаймні, деякі скіфи дотримувалися різноманітної дієти з використанням великої кількості одомашнених культур, і, схоже, вони не надто часто пересувалися.

Таких висновків науковці дійшли після особливо уважного вивчення ізотопу стронцію.

"Ізотопи стронцію пов'язані з різноманітністю геологічних субстратів і ґрунтів. Рослини, що ростуть у ґрунті, поглинають стронцій, а потім рослини з'їдаються худобою і людьми, які в цьому випадку мають однакові значення ізотопів стронцію. Таким чином, "місцеві" цінності конкретного місця визначаються шляхом вивчення геології, що лежить в основі цього місця. Потім ми порівнюємо значення ізотопів стронцію у людей і порівнюємо їх з місцевими", - пояснила Міллер.

• Куди зникли гуни, які покінчили з Римом і від яких китайці побудували стіну

Вона також розповіла, що модель повсякденного життя скіфів, ймовірно, була схожа на нинішню. В ній було місце городянам і сільським жителям. Одні були землеробами, інші - скотарями, а треті - ремісниками.

Бронзове дзеркало скіфів, знайдене на одній з досліджених ділянок в Україні (фото/rbc.ua)