Анджей Міхальчук розповідає про ситуацію в Україні. «Відчуй напругу, але життя триває»

 – Ситуація вже давно напружена, зараз теж. Росіяни тягнуть свою армію та солдатів до кордону. У мене постійний зв’язок із сім’єю з Києва, всі нормально працюють, живуть, діти ходять у садок і школу, тому всі сподіваються, що це не так вже й небезпечно, – розповідає Анджей Міхалчук ​​про ситуацію на українсько-російському кордоні. Колишній футболіст Widzew Łódź в інтерв'ю Onet Sport також розповідає про Андрія Шевченка, який незабаром може стати тренером збірної Польщі.

– Я знаю одного друга, який теж воював і розповідав, як його друг загинув у нього на руках. Він був поранений і не вижив. Каже, що захищатиме наш кордон, хоча має свою сім’ю, – каже Міхалчук

54-річний чоловік народився в Києві, але з 2005 року також має польське громадянство,пише Onet Sports.

В інтерв’ю Onet Sport екс-футболіст розповідає про нинішню ситуацію на українсько-російському кордоні та про Андрія Шевченка, який є кандидатом на пост тренера збірної Польщі.

У минулому Анджей Міхалчук ​​був конкурентом Widzew Łódź. У ньому грав у 1992-2002 роках. За цей час з командою двічі доходив до чемпіонату Польщі

«Ситуація напружена, але життя триває»

- Я сам повернувся з Києва тиждень тому в неділю. Ситуація тривалий час була напруженою, зараз також. Росіяни тягнуть свою армію та солдатів до кордону, але я думаю, що це не так вже й небезпечно. У мене постійний зв’язок із сім’єю з Києва, вони всі працюють і живуть нормально, діти ходять в садок і школу. Ніхто не приховує, що ситуація напружена, але життя триває, – розповідає нам колишній футболіст.

Дивіться також: Колишні футболісти згадують Тадеуша Фогеля. «Він був прикладом для наслідування для менеджерів»

Як він сам наголошує на конфлікті з Росією, для України це не нова ситуація. Суперечка триває з 2014 року. Також Міхалчук ​​стверджує, що він в курсі того, що відбувається на його батьківщині.

— На місці це виглядає трохи інакше. Я щодня дивився телевізор, а ще в Києві є польська програма. Конфлікт загострюється з кожним днем, і обидва телебачення багато говорять про те, що американське та британське посольства відкликають своїх дипломатів. Те ж саме зробили росіяни минулого тижня, тому ситуація досі напружена. Щодня спілкується з рідними. Конфлікт триває з 2014 року, тож щодня хтось отримує поранення, гине якісь солдати чи мирні жителі. Кажуть, що від початку цієї суперечки загинуло 10 000 людей. вихідці з України, в основному військові, - вказує він.

Війна ні до чого доброго не веде

— Я знаю людей, які теж були на кордоні. Там солдати змінюються, наприклад, кожні півроку. Хтось повертається, а хтось знову йде на фронт, кажучи, що залишилися друзі. Я знаю одного друга, який теж воював і розповідав, як його друг загинув у нього на руках. Він був поранений і не вижив. Каже, що захищатиме наш кордон, хоча має свою сім’ю – додає.

Дивіться також: Анджей Міхалчук: бачите, я був не дуже потрібний збірній Польщі

– Нещодавно я дивився програму на кшталт Ukraine24, де відомий журналіст, який також має свій канал на YouTube, Дмитро Гордон, звернувся до всіх росіян. Він сказав, що ми, українці, будемо захищати свою країну, бо це ви, росіяни, атакуєте. При цьому він наголосив, що загинуть невинні люди, деякі брати і сестри. В армії багато молодих хлопців і вони піддаються загибелі від чужої примхи. Напруга є, але, як я чую, всі сподіваються, що війни не буде. Моє покоління і старші пам’ятають різні конфлікти та війни, наприклад, в Афганістані чи в Грузії, в Чечні. Всі знають, що ні до чого хорошого це не веде. Залишається сподіватися, що війни не буде, - пояснює 54-річний.

«Шевченко був амбітним гравцем і є амбітним тренером»

Михальчук торкнувся і спортивних питань. Не секрет, що Андрій Шевченко є найсерйознішим кандидатом у польське представництво. Легенда українського футболу є фаворитом Цезарія Кулеші в гонці за цю посаду. Це був би хороший вибір?

– Треба сказати, що Україна набрала чотирьох-п’яти видатних спортсменів. Сергій Бубка, брати Володимир і Віталій Клички, Андрій Шевченко, а тепер і Олександр Усик. Читав в українській пресі, що Шевченко домовився з Польським футбольним союзом. Він має заробляти 2,5 мільйона євро на рік, і єдине питання – його домовленість з «Дженоа» (Шевченка звільнили, але він все ще пов’язаний контрактом з італійським клубом, який він повинен розірвати – прим. ред.). Чесно кажучи, з одного боку я радий, що українець перейде в польське представництво. Він успішно керував українською командою, його поважають, він був амбітним гравцем, він амбітний тренер. Мова і культура схожі, він чудово володіє італійською та англійською мовами, тому проблем зі спілкуванням бути не повинно. Він ужиться з хлопцями. Польське представництво сильне, багато її гравців грають за хороші європейські клуби, тому я сподіваюся. Я вважаю, що потрібно діяти якомога швидше, адже до матчу з Росією залишилося два місяці, тож тренера вже потрібно вибрати, - каже колишній гравець Відзева.

Матч з Росією на політичній та історичній основі

Міхальчук добре знає, що для поляків сутички з Росією мають особливий вимір.

– Я живу в Польщі з 1990 року. Наскільки себе пам’ятаю, матчі з Росією завжди були особливими, незалежно від дисципліни. Так було у волейбольних, гандбольних і футбольних матчах. Ці сутички завжди супроводжуються великими емоціями. Відомо, що це посткомуністичні країни, тому не дивно, що змагання часто проводять з ножами. Особливо зараз, коли ми дивимося на ситуацію з Україною. Це гра для високих ставок, для просування, а також з політичним та історичним підтекстом. Якби менеджером Польщі був додатково українець, це викликало б ще більші емоції. Шевченко не часто говорить на політичні теми, але він звідси, тож ви знаєте, як він до всього цього ставиться. Перевага росіян в тому, що вони грають вдома, але поляки можуть грати і на виїзді. Думаю, що вирішуватиме форма дня, – наголошує наш співрозмовник.

Анджей Міхалчук, безсумнівно, був важливою частиною Widzew Łódź, коли він вийшов у Лігу чемпіонів і був однією з найкращих польських команд 90-х років. З командою Лодзі двічі вигравав чемпіонат Польщі (у 1996 та 1997 роках). Він також двічі був на другому місці (у 1995 і 1999 роках). Він народився в Києві, коли ще був у складі СРСР. Він приїхав до Відзева 1992 року, але вже два роки був у Польщі, бо виступав у Chemik Bydgoszcz. Після кар’єри залишився в Польщі, але в Україні досі має багато сім’ї.