Київ вводить заборону на російськомовну культуру

 В українській столиці введено тимчасову заборону на російське мистецтво та культуру. Правозахисники вважають цей крок дискримінаційним і неконституційним.

Вуличні музиканти, які співають російські пісні в столиці України Києві, незабаром можуть зіткнутися з проблемами. Так само бари та ресторани, де грає російська фонова музика, можуть мати проблеми, пише DW.

Причина в тому, що Київська міська рада тимчасово заборонила публічні виступи та демонстрацію російськомовного мистецтва та культури — таких як книги, музика, вистави та концерти. Ця заборона також поширюється на культурні та освітні програми. Обмеження стосується не лише творів російських авторів і творців, а й усіх культурних продуктів, публічно представлених або перекладених російською мовою.

Українські депутати заявили, що цей крок спрямований на захист України від російського впливу. «Росія – це мова агресора, і їй не місце в серці нашої столиці», – зазначив заступник голови постійної комісії з питань освіти і науки, молоді та спорту Вадим Васильчук.

Проста символіка?

Цей крок підтримує український рух «Відсіч» (Захист), який почав закликати до заборони російської мови та російських товарів, фільмів і музики в 2014 році після анексії Криму. «Заборона російськомовного культурного продукту необхідна», – сказала DW активістка «Відсіч» Катерина Чепура. «Це додатковий важіль для активістів, які бойкотують усе російське, щоб ми могли сказати: закрийте це, приберіть російське з суспільного життя».

Проте заборона Київради тимчасова, що надає їй лише символічного характеру. Постійна, юридично обов’язкова заборона потребує підтримки українського парламенту, Верховної Ради.

У підсумку Чепура називає тимчасову заборону Києва "неефективним інструментом, тому що за її невиконання не можна нести відповідальність". Вона вважає це «моральним чинником, який заохочує людей, які не хочуть далі терпіти російську музику на вулицях чи в театрах».

Насправді певний російськомовний культурний продукт в Україні вже заборонений. Заборони датуються вереснем 2019 року, коли були введені перші обмеження у Львівській області. Згодом інші міста Волинської області, такі як Тернопіль і Житомир, наслідували цей приклад.

Привід для суперечок

Однак правозахисник Володимир Яворський з Українського центру громадянських свобод вважає такі заборони дискримінаційними та неконституційними. "Це незаконні рішення, тому що місцева влада не має права регулювати такі питання і вводити такі заборони", - сказав DW Яворський. – Тому вони не мають жодних правових наслідків». Він додав, що судова влада вже визнала такі місцеві заборони незаконними.

Людина, яка порушила мораторій Київради на російську культурну продукцію, не може нести відповідальності, зазначив Яворський. «Ці заборони місцевої влади є нічим іншим, як політичними жестами — лише український парламент може втілити такі заборони в закон». Лише тоді, за його словами, вони стануть юридично обов’язковими та підлягатимуть виконанню.

У червні 2022 року український парламент уже забороняв публічно відтворювати пісні російських виконавців. Однак обмеження не поширюється на російських співаків, які засуджують війну Росії проти України. Нещодавно президент України Володимир Зеленський також підписав закон про заборону ввезення та розповсюдження російських книг. Минулого року його ухвалив парламент.

Незалежно від того, чи діють місцеві заборони, програвання російської музики в публічних місцях неминуче викликає суперечки. Візьмемо, наприклад, недавні розбіжності між 17-річним байкером і народним депутатом України Наталею Піпою. Вона поскаржилася, коли підліток виконав на вулиці у Львові пісні російської рок-легенди Віктора Цоя, а той у відповідь образив жінку, мовляв, йому дозволено грати будь-яку музику, яка йому подобається. Пізніше, однак, баскер опублікував відео, на якому вибачився перед депутатом.

У селі Погреби Київської області сталася чергова бійка. Там молоду жінку вигнали з кафе за те, що вона поскаржилася, що в закладі звучить пісня російського поп-співака Григорія Лепса на підтримку війни Росії проти України.

Не копіюйте російську агресію

Євгенія Білорусець, українська художниця, перекладачка та письменниця, яка працює українською, російською та німецькою мовами, вважає заборону російської мови дискримінаційною. «Ці заборони зміцнюють міф про те, що українська культура завжди зазнає дискримінації», – сказала вона DW. «Це нібито дає йому право дискримінувати інші форми культурного самовираження».

«Україномовна культура надто добре знає, що таке дискримінація», – додала вона. «Він не повинен намагатися подолати цю травму, завдаючи подібного болю іншим». Творець зазначив, що Україна не має бути віддзеркаленням російських агресорів і утриматися від «проектування агресивних намірів Росії на складну культурну ситуацію в Україні».

Білорусець зазначив, що мовні заборони можуть розділити українське суспільство, попередивши, що «про це в Україні все важче і важче говорити, тому що це одразу позначається як ворожий акт». Майбутнє України як демократичної держави, за її словами, залежить від надання кожному права та прийняття власного складного минулого. «Завдання полягає в прийнятті конкуруючих поглядів у суспільстві».