Мовний скандал: у столиці чоловіки напали на дівчину, яка зробила їм зауваження через спілкування російською (відео)

Фото: facebook.com

 На мене напав кремезний чоловік, за прохання перейти на українську.

В суботу ввечері 02.11.2024р я заглянула у книгарню-кав'ярню “Сенс”  - на філіжанку кави, щоб насолодитись нею і компанією свідомих людей, пише facebook.com.

Не так сталося як гадалося.

За сусіднім столиком почали розмовляти російською мовою, що мене дуже здивувало адже на дверях цього чудового закладу написане єдине ввічливе побажання - не послуговуватись російською. Через якийсь час я відреагувала й попрохала дотримуватись правил закладу й не спілкуватись мовою окупанта-агресора російською.

Розумієте, я завжди намагаюсь підібрати тактику розмови з людьми, які ще досі спілкуються російською й донести їм важливість української мови. Й тут люб'язно попрохала, адже вважала, що в “Сенс” ходять достойні люди, які інколи можуть забутись де вони є. У мене й на думці не було створювати конфліктну ситуацію, але чоловіки відреагували агресивно, почали глумитися, зокрема висловлюючи зневагу до української мови.

`учі язікі` заявив мені (я знаю 5 мов). Ще мені заявили `Ти такая патріотка`- так я патріотка, націоналістка своєї держави тому зараз я роблю дрони є голосом Музикантів що вже 3тій рік у полоні (а взагалі-то волонтерю ще з 2014го), була учасницею Революції Гідності.

Зрештою той що сидів ближче спершу обматюкав мене, а тоді почав погрожувати моєму хлопцю.

Про всяк випадок я спробувала зафіксувати це на камеру, але в той самий момент чоловік різко сильно схопив мене за ліву руку, силою вирвавши з неї телефон.

Близько 20 секунд (тоді це здавалося довгими хвилинами) я безпорадно намагалась повернути свою річ у спортивного чолов'яги, що явно насолоджувався процесом, боляче викручуючи мені руку. Мабуть його додатково тішила чимала публіка та заклики викликати поліцію. А коли я нарешті відібрала телефон, та глянула чи він не пошкоджений - ще раз спробував його відібрати.

Певне чолов'яга, який важить десь 100-120 кг що боляче стиснув руку дівчини 40 кг й відібрав у неї телефон - дуже пишається що сповна користується своїми мовними правами. (Для мене, як для музикантки, поранити руку це один з найбільших жахів..)

Мені дуже боляче дивитись на те, що на 11 році війни є цивільні люди які ще досі не дерусифікувались, які несуть у світ мову якою вбивають наших громадян, мову за допомогою якої катують наших військових і цивільних у полоні. Які насолоджуються утиском української мови, адже для них правила не писані.

Зараз не має стояти питання `мнє так удобна у міня єсть права`... паньство, у вас є не лише права, а й громадянські обов'язки, хоч і не завжди вони вимагаються законом.

Війна - це взагалі не зручно! Але саме завдяки тому що українці здатні зорганізуватись, колективно закрити ті діри у безпеці, з якими не впоралась держава - ми є.

Найкращі з нас жертвують не просто зручностями - життями…

Ми ж - цивільні в тилу - маємо забезпечити військовим, безпечний тил!

Військові вертаючись додому мають відчувати, що вони в безпеці, в Україні, а не в мацквє. Вони мають повертатися в українське середовище де їх не буде тригерити російська мова.

Дерусифікація -  це першочерговий пункт, бо як писала Ліна Костенко:

«Нації вмирають не від інфаркту.

Спочатку їм відбирає мову».

Дякую дівчатам що мене підтримали, а також адміністрації Сенсу за надане відео.

Наразі ми подали заяву в поліцію.

Розгляд справи обіцяли розпочати 04.11.24р. Надіюсь, що це не замнеться.

Чоловіків працівники поліції відпустили і не взяли свідчення у свідків, хоч вони були готові їх надати.

Дякую дівчатам які повторно підійшли, коли я писала заяву й наполягли аби вписали їх дані.

Мені б не довелося це публікувати якби я відчула себе повністю захищеною, та усвідомлюю, що потрібно притягнути до відповідальності правопорушника ]