Замковий міст (Кам'янець-Подільський) на колоні Траяна в Римі
 |
| Міст на колоні Траяна в Римі (фото: uk.m.wikipedia.org) |
У пошуках аналогів Замкового мосту Євгенія та Ольга Пламеницькі звернулися до колони Траяна в Римі, що вкрита барельєфними зображеннями війн цього імператора. На одному з рельєфів показано п'ятипрогінний міст, перекритий дерев'яними арковими фермами. Дослідники багатьох країн світу вважали, що це зображення мосту через Дунай в околицях Дробети (нині румунське місто Дробета-Турну-Северин), який 105 року збудував архітектор Аполлодор на замовлення імператора. Ольга та Євгенія Пламеницькі вперше звернули увагу на цілковиту невідповідність зображення натурним залишкам Дунайського мосту і на дивовижну подібність зображення на Замковий міст у Кам'янці-Подільському.
Гіпотезу щодо давньоримського походження мосту підтримав польський фахівець із римського мостобудування доктор-інженер Януш Римша.
Міст через Дунай, за даними натурних досліджень та обмірів, виконаних у XIX столітті Поповічіу, а також за описом Діона Кассія (ІІІ століття), становить 21-прогінну конструкцію. Його довжина 3570 стоп (1050 метрів), розмір прогону між осями — 170 стоп (50,32 метра), товщина пілонів (по фасаду) — 50 стоп (14,8 метра). Пілони було виконано з каменя, а підтримкову конструкцію — з дерева, у вигляді аркових ферм.
Визначення розмірів моста на колоні Траяна ґрунтується на вирахуванні висоти перил, рівної 4 стопам (1,2 метра). Відповідно до неї визначено головні розміри моста: довжина — 52,7 метра (довжина основної частини — 38,5 метра), розмір прогону між осями — 26 стоп (7,7 метра), товщина пілонів (по фасаду) — 7 стоп (2,1 метра). Розміри зображеного моста майже в 7 разів менші від розмірів реального моста, тож, зазначають Ольга Пламеницька та Януш Римша, міст, представлений на колоні Траяна, ніяк не може бути мостом через Дунай.
Замковий міст у Кам'янці має такі розміри: довжина основної частини — 39 метрів, середній розмір прогону між осями — 7,8 метра, товщина пілонів (по фасаду) — 2,1 метра. Ідентичність цих розмірів із відповідними розмірами моста на колоні дала Пламеницьким підставу:
•застосувати в графічній реконструкції Замкового мосту констуктивне рішення підтримкової конструкції прогонів з арковими фермами, показаними на колоні Траяна,
•ідентифікувати міст на колоні Траяна як Замковий.
Як зазначають дослідниці, факт появи кам'янецького моста на колоні Траяна може свідчити про важливу історичну роль Кам'янця й усього обширу Середнього Подністров'я в перших століттях нашої ери. У свою чергу такий висновок вказує, що необхідно переглянути дотеперішні погляди на спосіб і шлях просування римських легіонів під час Траянових воєн.
Читайте також:
•Куди зникли гуни, які покінчили з Римом і від яких китайці побудували стіну
•Геродот, Книга IV: глави 99-117 Скіфія
Суперечки довкола походження мосту
Запропонована Євгенією та Ольгою Пламеницькими, підтримана Янушем Римшою та краєзнавцем Тарасом Дишкантом версія про давньоримське походження Замкового мосту викликала широку дискусію.
Розглядаючи проблему Замкового мосту, Іван Гарнага зазначає, що міст конче потрібний був ще в середині першого тисячоліття, бо щоразу, коли авари чи інші кочовики наближались до града, всі жителі Кам'янця кидалися під захист міцних укріплень на мисі. Дослідник зазначає, що «дістатись до мису за лічені хвилини можна було при наявності мосту, тож, певно, його уже тоді було споруджено, але не з дерева, а з каменю, бо навіть дубові опори на голій скелі стояти не можуть». Проте, за словами Гарнаги, тоді слов'яни складні споруди (як, наприклад, мостові опори з каменя), не будували, вони навіть укріплення зводили із землі й дерева. Поставивши запитання «Хто допоміг кам'янецьким правителям-патріархам спорудити перший у цьому краї міст із кам'яними опорами?», дослідник прийшов до такого висновку.
Швидше всього цю роботу виконали місцеві умільці (можливо, придунайські даки) під керівництвом полонених римських чи грецьких будівельників. Майстерно виконана кладка пілонів (опор) Замкового мосту ввела теперішніх дослідників історії споруди в оману. Бо грецький (чи римський) спосіб мурування будівельники багатьох західноєвропейських країн, навіть скандинавських, використовували ще протягом багатьох століть. Спорудження Замкового мосту треба було датувати не ІІ, а V чи VI століттями. Але це лише припущення, бо для встановлення точної дати будівництва мосту не вистачає відповідних археологічних матеріалів.
Чисто в теоретичній площині розглянув питання про Замковий міст дослідник фортифікації Кам'янця-Подільського Ігор Данилов [38]. На погляд історика, якщо виходити з того, що на кам'янецькому півострові міг розташовуватися (чисто теоретично) римський військовий табір, то при цьому міст на півострів був не просто потрібний, а життєво доконечний:
З одного боку, височіючи над місцевістю, він міг бути самостійним укріпленням, з другого — давав змогу провести загін, не ламаючи його ладу, в бік чистого поля (теперішнього Підзамча). Шляхів обабіч півострова, очевидно, не було. З тих же таки тактичних міркувань. А якщо вони й існували раніше, то їх могли знищити, прокладаючи дорогу через міст. До речі, той давній міст потребував не так уже й багато часу та матеріалів для будівництва, оскільки не був схожий на теперішній суцільнокам'яний моноліт, а мав вигляд п'яти мурованих опор — пілонів з дерев'яними прогонами, які в разі потреби можна було підняти або спалити, блокувавши дорогу до табору на півострові з боку поля. Чи могли римські військові загони самостійно збудувати такий міст — питання більш ніж риторичне. Римські військово-інженерні служби досконало володіли прийомами фортифікації, що передбачали муроване будівництво.
Андрій Задорожнюк (нині кандидат історичних наук) у статті з промовистою назвою «Навіщо будувати міст на пустинний півострів?» писав: «Відомо про надзвичайно бюрократичну машину в римському суспільстві, де зведення такої складної гідротехнічної споруди мало б залишити документальні підтвердження. І головне — необхідність будівництва кам'яного мосту на пустинний скелястий півострів. Відповіді на це основне, на нашу думку, питання не знаходимо у творців дако-римської концепції»
Читайте також: У Луганській області виявили піраміди вік яких набагато старше єгипетських пірамід
Іон Винокур і Микола Петров назвали фантастичними запропоновані Пламеницькими перший і другий будівельні етапи мосту, оскільки немає об'єктивних історичних і археологічних свідчень про функціонування мосту в ІІ—ІІІ століттях, незрозуміло, звідкіля автори «брали для датування будівельні зразки розчинів, що використовувалися для мурувань пілонів і нижніх арок мосту»
Відео: Таємниці могили Геймана
Comments
Post a Comment