Ми втратили понад 10 тисяч документів тисячолітньої давнини
Ще нещодавно історики вважали, що на Русі писали вкрай мало. За 10-12 сторіччя відомий лише один (!!!) документ, що зберігся до нашого часу – грамота князя Мстислава 1128-1132 років. Але і її датування під знаком питання.
• Бібліотека Ярослава Мудрого: перша бібліотека Київської Русі
• Гарвард має одну з найбільших у світі колекцій української літератури
У 20 другій половині століття археологи знайшли берестяні грамоти – записочки на корі берези, яка в деяких ґрунтах не гниє; потім відкрили графіті на стінах храмів із записами різного характеру – від молитви до княжих актів. Дедалі більше потрапляли знахідки стилосів – гострих паличок з твердих матеріалів для письма на воску, бересті та свинцевих аркушах. Все це свідчило про те, що писати вміли широкі верстви населення. Проте, найбільш шокуючою цифрою є кількість печаток, якими запечатували свої листи чи грамоти князі та княгині, єпископи та монахи, бояри та посадники. Понад 10 тисяч свинцевих печаток, що колись привішувались до документу, не зітліли в землі й на відміну від пергаменту, існують сьогодні. Ми не можемо навіть уявити який скарб втратила наша історія! Понад 10 000 текстів зі своїми іменами, історіями, справами, відносинами, політичними стосунками, назвами, податками, законами, посланнями, дарчими, заповітами, борговими записами і просто листами Ярославн до Ігорів!.. До цієї цифри слід додати понад 1000 листів візантійців, що так само лишили після себе лише печатки…
На відео печатка князя Олега Святославича – одного з найвідоміших князів другої половини 11 – початку 12 століття, засновника чернігівської гілки Рюриковичів – Ольговичів. Без її існування ми б ніколи з вами не дізнались про титул, який у певний період мав цей князь – «Князь Тмутаракані та повелитель (воєначальник) всіх хозар».
Читайте також: Як ми пам'ятаємо з шкільних років, заміж за короля Франції Генріха І Анну віддали зовсім юною. Та вже тоді вона знала кілька іноземних мов, розумілася на політиці, прекрасно трималася в сідлі і могла зачарувати будь-кого своєю вродою та аристократичними манерами.
До доньки Ярослава Мудрого сваталися наймогутніші правителі. Та пощастило королю Франції, який виявився найзатятішим - після двох відмов, заславши сватів втретє, він отримав згоду.
До далекої і невідомої Франції Анна Ярославна взяла з собою книги та, як свідчить легенда, Євангеліє (На цьому, так званому званому Реймському, Євангелії слов'янською мовою ніби-то до 1793 року присягали на вірність французькі королі). Та 40 річний наречений не оцінив таке придане Анни, адже був навіть неписьменним. Під шлюбним контрактом замість підпису на подив руської княжни Генріх І поставив хрестик.
Наша сторінка TikTok
Comments
Post a Comment