На Хмельниччині археологи знайшли пропалу грамоту XII століття. Вона зі свинцю

 

Свинцева грамота XII століття

Свинцевих цидулок княжих часів в Україні до того не знаходили.

Розкопки перед будівництвом

У місті Полонному, що на півночі Хмельницької області, завершилися масштабні археологічні дослідження. Їх проводили науковці Кам’янець-Подільської експедиції ДП «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології НАН України під керівництвом кандидата історичних наук Павла Нечитайла. Дослідження здійснювалися згідно із законом «Про охорону культурної спадщини». Нагадаємо, відповідно до чинного законодавства, забудовник, який планує розпочати роботи на території, де є давні культурні шари, має оплатити проведення археологічних досліджень.

• Лист на свинцеві свиті, Ольвія VII-VI століття до нашої ери

• Німеччина віддала Україні важливий документ про анексію Москвою Київської митрополії

Попри досить жорсткі санкції до порушників, ця норма закону здебільшого не виконується, особливо у «райцентрівських» містечках, не кажучи вже про села. В суспільній свідомості викидати сотні тисяч гривень «на черепки» вважається безглуздим витрачанням грошей та часу. Тож і забудовники, і чиновники збереженням історичної спадщини не переймаються. Посполитим до того теж абсолютно байдуже.

Розкоп

«У Полонному маємо досить нетиповий випадок, – коментує ситуацію археолог Павло Нечитайло (шанувальникам української музики він відомий ще і як лідер гурту «Пропала грамота), – коли місцева влада та інвестори розуміють важливість археологічних досліджень. Оскільки процес та результат археологічних досліджень – це потужна інвестиція. Археологія, це, по суті, той інструмент, який робить місто містом. Повертає поселенню його дух, значення, статус.

МІСЦЕВА ВЛАДА ТА ІНВЕСТОРИ РОЗУМІЮТЬ ВАЖЛИВІСТЬ АРХЕОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Налагоджує зв’язки між минулим і теперішнім. Дарує кожному його жителю відчуття причетності до людей, які жили на цьому місці сотні та тисячі років тому. Є також суто практичні причини всебічної підтримки проведення археологічних досліджень. Це потужний інформаційний ресурс. За археологами в місто заходять медіа. Збільшується кількість згадок у пресі. Фактично отримуємо безкоштовну піар-кампанію. Нарешті, міський музей абсолютно безплатно одержує археологічну колекцію знахідок. До того ж це безцінні для міської історії речі, що репрезентують цілі етапи розвитку Полонного.

На жаль, не всі в Хмельницькій області розуміють цінність і необхідність археологічних досліджень. Наприклад, у Хмельницькому не проводилось жодних розкопок за всю історію його існування. Хоча насамперед проведення таких робіт регламентується законом «Про охорону культурної спадщини…», але не всі в області його навіть читали».

Полонне – одне з найдавніших міст Хмельниччини та й взагалі України. Перша згадка про це волинське поселення сягає ще 996 року. Того року Володимир Великий завершив будівництво Десятинної церкви й приписав їй десяту частину своїх «градів», зокрема й Полонне – «святої Богородиці град Десятинний».

Розкоп

Тут принагідно зауважимо, що не вся Хмельниччина – Поділля, як багато хто вважає. Її північна частина є еталонною Волинню.

Джерело 

Ще новини:

Підписуйтесь на наш канал YouTube