Лавра в смартфоні. Заповідник відкриває інтерактивні та віртуальні тури: як відвідати

 

Фото: Інтерактивні екскурсії у Києво-Печерській Лаврі (Катерина Гончарова/РБК-Україна)
Фото: Інтерактивні екскурсії у Києво-Печерській Лаврі (Катерина Гончарова/РБК-Україна)

Як в Україні "оживляють" туристичні об'єкти в цифрі та чим це важливе для збереження історії – читайте датальніше.

Війна кардинально змінила життя українців, в тому числі обмежила доступ до багатьох культурних об’єктів. Але все більше цікавих локацій зараз можна побачити віртуально.

РБК-Україна побувало на одній з екскурсій у форматі віртуальної квест-місії, яку зараз впроваджують у Києво-Печерській Лаврі та розповідає, як це виглядає на практиці.

Відкрити історію. Як побувати в Лаврі з квест-екскурсіями

Києво-Печерська Лавра повертається до своєї історії, в тому числі через культурні проекти, які тут ведуть з недавнього часу. Наприклад, тут почали проводити реабілітаційні сесії для захисників, які пройшли війну. Спершу - у Верхній Лаврі, а після повернення заповіднику 12 додаткових корпусів у Нижній Лаврі, військові отримали можливість відвідувати й цю частину. В самій Лаврі кажуть: це місце – не тільки монастир і музей, а і тисячолітня історія і наше коріння.

Недавно започаткували проект створення віртуальних квест-місій для Лаври. Тепер відвідати комплекс можна із будь-якого куточка світу. Для цього потрібен тільки смартфон з інтернетом.

Віртуальні квест-місії – інтерактивні тури, розроблені з використанням віртуальної та доповненої реальності і доповнені аудіосупроводом. Можна завантажити мобільний додаток freegenGO, обрати цікавий період історії і поринути в цифрову подорож крізь три основні етапи розвитку Лаври: княжі часи, литовсько-козацьку епоху та новітній час.

Кожен період знайомить із дванадцятьма видатними особистостями, серед яких Нестор Літописець, Аліпій Печерський, Ілля Муромець, Іван Їжакевич та інші.

Для відвідувачів, які прийшли на саму територіюКиєво-Печерської лаври, доступна можливість сканування QR-коду, що дозволяє відкрити застосунок і розпочати інтерактивну подорож.

На кожній точці квесту віртуальні гіди розповідатимуть історії з життя видатних діячів, які вплинули на розвиток української культури, а подання в ігровій формі дозволяє слухати розповіді та взаємодіяти з віртуальними персонажами, розглядаючи їх у деталях завдяки смартфону.

Проєкт включає 12 квест-місій, кожна з яких складається з 10 цифрових точок, що відкривають історію та культурне багатство Києво-Печерської лаври.

Як пройти віртуальні тури в Лаврі

В кожному з маршрутів можна прослухати оповідь від першої особи чотирьох різних провідників, якими виступають самі історичні постаті. Залежно від обраного туру, вам проведуть екскурсію Нестор Літописець, Феодосій Печерський та інші.

Є три різні QR-коди, за кожним з яких доступний тур українською або англійською мовою а також адаптивний інклюзивний маршрут, який розробили для тих, хто хоче відвідати історичну локацію дистанційно. Він відрізняється тим, що не вимагає особистої присутності в Лаврі.

Проходячи квест, треба "закрити" сім точок, які постануть перед вами на карті. Особливо цікаво буде дітям, яким подобається шукати щось нове, досліджувати місцевість і побачити якусь нову цікавинку.

Після кожної з частин аудіогіду будьте готові відповісти на запитання: за правильні відповіді нараховуюють бали, за неправильні – віднімають. Під час туру гостей просять звернути увагу на певні архітектурні деталі, або відшукати цікаве зображення, наприклад, на стіні.

Відвідування квест-місій починається з завантаження мобільного додатку FreeGenGo, доступного на App Store або на Google Play.

Після завантаження додатку користувачі можуть обрати цікавий період у розділі "Новини", а далі обрати маршрут для дослідження. Серед маршрутів доступні: Віра, Воля, Розум, Творчість. Кожен з яких знайомить з особистостями, які вплинули на розвиток Лаври. Наприклад, у маршруті "Історії Лаври: св. Феодосій Печерський та Віра" можна дослідити епоху княжих часів (XI-XIV століття).

Також доступна опція відсканувати QR-код безпосередньо на території Києво-Печерської лаври: це дозволить розпочати мандрівку з провідником у віртуальному просторі.

Збереження пам'яті. Чому важливо цифровізувати знакові локації

ьогодні віртуальний туризм стає важливим інструментом збереження інтересу до туристичної та культурної спадщини України. Він забезпечує можливість безпечного і доступного відвідування пам’яток, підтримуючи культурний обмін і популяризує українську історію, каже в коментарі РБК-Україна Олена Чернега, фахівець з віртуального туризму, докторкафілософії, засновниця ГО "Цифровізація туризму та культури". Вона є одним зі співреалізаторів проекту.

"Важливо створювати національні цифрові туристичні та культурні продукти, що включають оцифровані туристичні локації, культурні обʼєкти, історичне, археологічне надбання. Як, наприклад, в Лаврі. Щоб популяризувати серед туристів, які після нашої перемоги приїдуть в сюди вже особисто. Це може розвивати туристичну та культурні галузі навіть у такий складний час", – розповідає вона.

Оцифрування пам'яток, історичних локацій та туристичних цікавинок забезпечує збереження історичної пам’яті і дозволяє вийти за межі географічних кордонів, каже РБК-Україна Людмила Вітряна, креативний директор з віртуалізації та інтерактивних рішень компанії #freegenGO.

"Віртуальні відвідувачі з усього світу зможуть дослідити культурні пам'ятки, не виходячи з дому, що особливо важливо в умовах глобальних викликів. Україна зараз має унікальну можливість використовувати технології для підвищення конкурентоспроможності на міжнародній арені, пропонуючи туристам сучасні рішення для вивчення нашої культурної спадщини", – підкреслює співрозмовниця.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Пошуки скарбів та будова Землі: 3 проєкти із географії, від яких діти будуть в захваті

Цікаве про Україну: географічний центр

27 жовтня - День української писемності та мови. Прислів’я, приказки, загадки про мову

Як зацікавити дитину географією: що почитати, подивитися та у що пограти

Рейтинг шкіл за результатами НМТ з географії 2024 року

Історія про те, як був знайдений золотий гребінь скіфів