В Острозі археологи виявили матеріали трипільської культури та вал ХІ століття

 

В місті Острог на Рівненщині, де працювала археологічна експедиція, виявили вал ХІ століття, матеріали трипільської культури, піч Х століття, а також дослідили фрагмент підземелля.

Про це кореспонденту Укрінформу розповів кандидат історичних наук, керівник Кам’янець-Подільської архітектурно-археологічної експедиції державного підприємства «Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба» Інституту археології НАН України Павло Нечитайло.

«В основному розкопі було відкрито фрагменти валу Острога, створеного в XI столітті. Під валом виявили піч та ями, а також горщики Х-ХІ століття. В нижніх горизонтах розкопу була яма трипільської культури. За попередніми висновками кандидата історичних наук, фахівця з енеоліту Волині Дмитра Вертелецького, матеріали трипільської культури можуть датуватись 3600-3500 до н.е. Це фрагменти столового посуду, крем'яні знаряддя та зернотерка», - зазначив Нечитайло.

За його словами, у північно-східній частині розкопу давні нашарування були знищені масштабними роботами, які проводились там у XVII столітті. Як з’ясували фахівці, у другій половині XVII століття на ділянці з’явилася ливарня, яка спеціалізувалась на виплавці мідновмісного сплаву, можливо, бронзи.

«Ми виявили фрагменти розбитої глиняної ливарної форми з шаром запеченого кольорового металу всередині. Робоча частина ливарної печі була викладена колом діаметром 1,1 м з масивної цегли розміром 31х17х7 см. Ще, зачищаючи ливарню, ми помітили, що вона підозріло похилена і під нею є якась пляма. Як виявилося, це була пляма підземної споруди. На момент спорудження ливарні привхідна частина цієї споруди згоріла і її закидали будівельним сміттям. Нам вдалося дослідити фрагмент підземелля», - додав археолог.

Той фрагмент підземелля має довжину до 6 м. Його склепіння було обвалене в давні часи, коли там побудували ливарню. Підземелля повністю вирізане в глині підземним способом, а його склепіння було стрільчастим готичним. На підлозі виявили шар, пов'язаний з останнім етапом його функціонування.

«Тоді внаслідок пожежі чи якихось військових дій дерев'яна прибудова до підземелля згоріла і впала всередину. Там на рівні підлоги були знайдені матеріали першої половини XVII століття: фрагменти кахелю, керамічного та скляного посуду, цвяхи і деформовану свинцеву кулю. Подібні склепи та підземні галереї відомі в Острозі. Вони досліджувались в районі нового академічного корпусу та будинку культури…Саме ця підземна споруда цікава тим, що вона, проходила під оборонним валом Острога. Підземелля має вид галереї, тунелю. Біля нього існувала прибудова з дерев'яними конструкціями та шість сходинок, вирізаних в глині і оббиті дошками. Можливо, це залишки таємного ходу, яким гарнізон міста міг здійснювати контратаки в разі облоги», - пояснив Нечитайло.

Окрім того, у траншеї виявили цікаву двокамерну піч Х століття. Там також були матеріали Х-ХІ століття, що вкотре підтверджує висновки попередніх дослідників про безперервність існування міста з того часу.

Археолог також зазначив, що цікавими були фрагменти конструкцій на вершечку валу. На невеликій ділянці розкопу вдалося прослідкувати отвори від паль стародавнього частоколу «острога», які запеклись внаслідок пожежі. Ці конструкції валу зі слідами пожежі, яка сталась, можливо, внаслідок воєнних дій, теж датуються ХІ століттям.

З матеріалу, окрім керамічного посуду, там виявили фрагмент окуття з красивим декором, інструменти, предмети особистого побуту, кулі, монети. Більшість артефактів датуються XVII століттям.

Нечитайло зауважив, що зараз розглядається можливість музеєфікації фрагменту ливарні силами Державного історико-культурного заповідника м. Острога.

Археологічними дослідженнями на цій ділянці в Острозі з 2022 року займається Правобережна комплексна археологічна експедиція охоронної археологічної служби України. Цього року керівником розкопів на ділянці був Павло Нечитайло.

Як повідомляв Укрінформ, у місті Острог Рівненської області археологи виявили фрагменти посуду Х століття, ливарню XVII століття та підземну споруду, яку будуть досліджувати.

Фото: Павла Нечитайла та Олександра Ковальчука