Сенсаційні розкопки найбільшого у світі поселення трипільців: що виявили науковці (відео)

 Дослідники вже почали міркувати: як народ, у якого не було навіть писемності, зміг створити двоярусний триканальний горн, який міг набирати високу температуру, необхідну для випалу глини

Найбільше у світі поселення трипільців мідно-кам’яної доби досліджують науковці на Черкащині. Студенти та школярі разом із досвідченими археологами обстежують стародавні помешкання, яким близько шести тисяч років. Серед найбільш примітних знахідок – гончарний горн, пише 5 канал.

Де інші бачать купу глини – 13-річний Данило Черниш знаходить справжню трипільську хату. На метровій глибині хлопець розкопав житло, вік якого 6 тисяч років.

"Це великий будинок, але видно, що ось там є як коридор, це як дві якісь кімнати, не дуже видно, але проявляється потроху. Глечики, тут навіть були кубки з яких пили", – розповідає Данило.

Уже майже сорок років професійні науковці досліджують трипільські землі. Ученим допомагають студенти та волонтери. За весь цей час розкопали лише 5 відсотків поселення. Кажуть, роботу ускладнює те, що житла спалені: кожні півсотні років із невідомих причин трипільці знищували протомісто і будувалися на нових територіях.

У найбільшому в світі трипільському поселенні, розташованому на території сучасної Черкащини проживало до 10 тисяч людей. Мешкали вони у глиняних хатках із єдиним вікном, обов’язковими атрибутами якої були піч, молитовний вівтар, лавка для посуду та місце для відпочинку.

У своєрідному мегаполісі мідно-кам’яної доби серед незвичних знахідок були метрові глиняні глеки, століття археологи намагалися збагнути де ж трипільці їх виготовляли. І лише нині почали знаходити на території Черкащини найдавніші у світі гончарні горни, які на дві з половиною тисячі років старші за раніше відомі науці.

"Тут є елементи, які є типовими виключно для горнів, це наявність оцих каналів, коли ми виберемо кераміку – ці канали будуть дуже видні, далі це жаропродихи, через які проходило тепло і випалювало ту кераміку", – пояснює молодший науковий співробітник Інституту археології НАН України Іван Радомський.

Такі горни допоможуть розгадати і таємницю поховань трипільців – переконані науковці, адже археологами досі не знайдено жодного поховання.

"Знайдені нами горни служили не тільки для випалу кераміки, вони абсолютно достатні для кремації людей. Ми шукаємо підтвердження, у нас уже є деякі кісточки перепалені з горнів, вони зараз на стадії аналізу", – пояснює учений секретар Інституту Олексій Корвін-Піотровський.

Розкопки проводять завдяки благодійникам. Німецькі фахівці за допомогою унікального обладнання відтворили мапу залишків села, сантиметр за сантиметром вивчили 400 гектарів землі. Фінансує експедицію меценат із Британії.

"Я вже 15 років фінансую розкопки трипільських поселень на Черкащині. Як на мене, знання історії – це те, що формує націю. І для України як молодої незалежної держави, це питання національної ідентичності. Розкопки Трипілля дадуть цінну інформацію для історії всього світу", – переконаний благодійник Бертран Кост.

Усі знахідки зберігають у музеї села Легедзине. Там – чи не найбільша в Україні колекція трипільських артефактів із 52-х поселень. Але вже 11-й рік будівництво музею не можуть завершити.

"Фінансування потрібне і не маленьке, бо це велика кількість людей, це не лише розкопки, це публікація наукової літератури, гроші українські державні використовувалися в 94році (1994 – 5.UA)", – пояснює директор Державного історико-культурного заповідника "Трипільська культура" Владислав Чабанюк.

Розкопки тривають, адже під землею залишаються ще близько 3-х тисяч зруйнованих трипільських помешкань. До того ж, науковці вже почали міркувати: як народ, у якого не було навіть писемності, зміг створити двоярусний триканальний горн, який міг набирати високу температуру, необхідну для випалу глини.