Розрахунок земельних робіт під час будівництва скіфського кургану

 

Будівництво скіфського кургану. Фото: facebook.com

Розглянемо параметри та об'єми насипів таких елітних скіфських курганів, як Нечаєва Могила і Чекереська Могила, на яких було проведено детальну тахеометричну зйомку. Сучасний об'єм насипу Нечаєвої могили заввишки 14,5 м становить 54.000 м.куб, що відповідає інструментальним обмірам насипу кургану, які маркшейдери Орджонікідзевського гірничо-збагачувального комбінату зробили в 1966 р., коли передбачалося розкопки цього кургану. Однак, у давнину висота кургану була істотно більшою, оскільки його вершину частково знищили під час поміщицьких розкопок на початку 1900-х рр., потім значно зрізали під час ДМВ під час будівництва потужного німецького доту зі сталевим ковпаком і численних розгалужених окопів та ходів сполучення навколо нього. Подальше перепланування і нівелювання вершини кургану відбувалося і після війни під час ліквідації доту, а також під час установлення тріангуляційного репера вищої категорії і металевої вишки над ним, пише facebook.com.

Обсяг насипу Чекереської могили висотою 8 м, діаметром 70-80 м на сьогоднішній день становить 11.629,9 м куб. Спорудження великого кургану, безумовно, вимагало залучення великих людських колективів. З цієї причини розміри насипів скіфських курганів, виражені через об'єм, слугують вельми істотним критерієм, який може бути використаний при розрахунках часу будівництва курганів. Він вельми показовий у тих випадках, коли можна вважати, що курган насипали одноразово, що, справедливо, для Олександропільського кургану. Також трудовитрати, спрямовані на будівництва кургану, відображають соціальний статус похованої особи. У сучасній історіографії саме розмір насипу скіфського кургану є ключовим показником позиції того чи іншого кургану в соціальній структурі Скіфії. Свого часу Б.М. Мозолевський за висотою розділив скіфські кургани Північного Причорномор'я на шість груп. Найбільші кургани висотою 14-21 м і 8-11 м в його схемі були споруджені для еліти скіфського суспільства - царів і членів царського роду.

Олександропільський курган, як і всі інші скіфські кургани, будували зі шматків дерну, для цього рівномірно знімали тільки дерновий шар навколишнього степу, без заглиблення в материк. Поверхня одного "шматка" чорнозему розміром 25 см х 17 см становить 425 см² або 0,0425 м², тобто, в 1 квадратному метрі таких квадратиків міститься 1 : 0,0425 = 23,5 штуки (округляється 24 штуки), а в кубічному метрі їх за товщини 0,2 м налічується близько 118 штук.

Тоді в насипі об'ємом 130.000 м поміщається "шматків" розмірами 25 х 17 х 20 см 130.000 х118 = 15.340.000 штук. Їхня загальна площа становить 15 340 000 х 0,0425 = 651.950 м². Тобто, дерен для спорудження насипу Олександрополя зрізався на площі 65,2 га. Для порівняння, Чортомлик за спостереженнями складений із пластин дерну розміром 15 х 25 см. Згідно з підрахунками тут в 1 м ґрунту насипу міститься близько 270 таких плиток, для отримання яких знімали дерен на площі в 10 м. Для спорудження насипу Чортомлика, об'єм земляної частини якого визначено в 75.000 м, за підрахунками дослідників було знято дерен на площі в 75 га. Ґрунтознавці визначили об'єм земляної частини Чортомлика в 70.000 м куб і, розраховуючи одержання 2000-2500 м² дерну з 1 га, за зняття шару близько 20 см, визначають цю площу в 35 га. Близькі до розрахунків ґрунтознавців і розрахунки інженерів-будівельників, що ґрунтуються на сучасній практиці спорудження земляних споруд із дерну, згідно з якими, для спорудження насипу об'ємом 80.900 м куб з плиток дерну розміром 15 х 25 см необхідне зняття чорноземного шару завтовшки до 28 см на площі 37,3 га, що відповідає площі квадрата розміром 610 х 610 м. або кільцю навколо кургану завширшки до 300 м. С.В. Полін, виходячи з нормативів, визначених для Чортомлика, підрахував, що для Соболевої Могили, об'єм якої за первісної висоти кургану 7 м досягав 5,500 м, площа для нарізання дерну становила 2-3 га. Таким чином, кільце від вибірки дерну навколо кургану могло досягати 60-75 м ширини. Слід зауважити, що підрахунок трудовитрат, спожитих на будівництво кожного конкретного кургану, вельми і вельми складний і вимагає врахування численних нюансів. Так, якщо в більшості випадків ґрунт (дерен) для спорудження ґрунтової частини насипу нарізали безпосередньо навколо кургану, то для Мелітопольського кургану, що стояв на степовому плато, припускають, що ґрунт для його спорудження було взято в долині р. Молочної за 4 км від кургану.

У цьому разі трудовитрати зростають дуже сильно, оскільки необхідно ще враховувати транспортування дерну з долини р. Молочної до місця спорудження кургану. Не менш важко розраховувати трудовитрати на спорудження крепіди.

Так у Чортомлику для всіх кам'яних конструкцій кургану використовували вапняк і граніт, родовища яких розташовані за 2-4 км на схід і за 6-8 км на північ від кургану відповідно.

В Олександропільському кургані, де стінка крепіди була майже вдвічі вищою, ніж на Чортомлику, відповідно також був значно більшим і об'єм кам'яного начерку, що заповнював простір між краєм ґрунтового насипу і стінкою крепіди. А крім того, всю поверхню кургану покривав кам'яний панцир. Камінь у крепіді представлений 11 різновидами кам'яних порід, родовища яких розташовані за 26-80 км по прямій від Олександрополя, а з урахуванням необхідності вибору доріг з мінімальним ухилом на об'їзд різних балок і переправ через річки, ці відстані потрібно принаймні подвоїти....

Обсяг ґрунту, обраного з рову Олександропільського кургану.

Діаметр рову Олександропільського кургану склав 110 м. Розкриті ділянки рову показують, що його глибина не була рівномірною по всій довжині. Підрахований таким чином об'єм материкового ґрунту, витягнутого з рову Олександропільського кургану, склав 1228-1500 м куб.

Підрахунок проводився виходячи з рівня рову, зафіксованого в материку під час розкопок, що відповідає реальним показникам у тахеометричній зйомці. Відповідно, він був більшим, якщо додати сюди ґрунт, вилучений з рівня давньої денної поверхні.