Не планета і не зірка: науковці розкрили ще одну загадку першого знайденого коричневого карлика

 

Перший коричневий карлик відкрили в 1995 році. Webb Space Telescop

У 1995 році астрономи вперше підтвердили відкриття коричневого карлика – небесного тіла, яке за своїми розмірами занадто мале, що бути зіркою, але завелике як для планети.

Через майже три десятиліття науковці виявили, що він – не один унікальний об’єкт, а подвійна система, пише pravda.com.ua.

Науковці продовжили вивчати об'єкт під назвою Gliese 229B за допомогою телескопів, розташованих у Чилі та на Гаваях. Вони виявили, що насправді це система двох коричневих карликів.

Порівняння розмірів коричневого карлика (третій об'єкт) з іншими космічними тілами. NASA and E. Wheatley (STScI)

Свої висновки вчені описали в дослідженнях, опублікованих у Nature та Astrophysical Journal Letters.

Виявилося, що два об'єкти, які отримали назву Gliese 229Ba та 229Bb, обертаються навколо невеликої червоної зірки.

Обидва вони гравітаційно пов'язані між собою в подвійній системі, яка зазвичай виникає між зірками. Об'єкти рухаються на близькій відстані одне від одного – їхні орбіти лише в 16 разів далі, ніж Земля від Місяця.

Коричневі карлики розташовані в сузір'ї Краси за 19 світлових років від Сонячної системи – досить близько як на космічні відстані.

Своєю масою 229Ba більший за найбільшу планету Сонячної системи Юпітер у 38 разів, а 229Bb – в 34. Хоча обидва коричневі карлики масивніші за Юпітер, їхній діамент менший через значну щільність.

Коричневі карлики – об'єкти, які на стадії формування не досягли достатньої маси для того, аби розпочати ядерний синтез у своєму ядрі, як це роблять зірки.

Водночас ці тіла масивніші за найбільші планети.

"Оскільки вони не можуть синтезувати водень, то і не здатні запалити канали термоядерного синтезу, які живлять більшість зірок. Через це вони просто тьмяно світяться, коли охолоджуються", – сказав Сем Вайтбук, аспірант кафедри фізики, математики та астрономії Каліфорнійського технологічного інституту та провідний автор одного з досліджень.

Досі науковці не знають достеменно, як утворюються коричневі карлики і яка межа між планетою та цими об’єктами.

"Це відкриття також показує нам, що коричневі карлики можуть мати дивні конфігурації, яких ми не очікували. Це показує, наскільки складним і безладним є процес утворення зірок.

Ми завжди повинні бути відкритими до сюрпризів", – вважає астроном Каліфорнійського технологічного інституту та автор одного з досліджень Джеррі Сюан.

Нагадаємо, науковці виявили, що найбільший шторм у Сонячній системі на Юпітері насправді не має стабільних розмірів – насправді він поступово змінює свою форму.